Галицька афера

«Тут буде ложа для журналістів?» – запитую в керівника львівської філії компанії «Азовінтекс» Ігоря Се­­менова під час екскурсії котлованом майбутнього стадіону. Після ствердного кивка кидаю у щебінь металеву гривню – на фарт. Причетність до історичних подій для кожного має свою ціну. На спорудження нового стадіону в Львові таких гривень потрібно 670 млн. Кожен львів’янин хоч-не-хоч, а вкине в нього у середньому по 1 тис. грн. Бо міські депутати на чолі з мером Андрієм Садовим вирішили: стадіон – головний об’єкт фінансової головоломки Євро-2012 у Львові – постане коштом міського бюджету. Ось я й поділив 670 млн грн на 670 тис. мешканців міста.

 

 

Згідно із джентльменською угодою місцевої влади з генпідрядчиком маріупольське ВАТ «Азовінтекс» зможе кредитувати до 30% вартості всіх робіт на стадіоні. Щедрість будівельної компанії, паритетними власниками якої є відомі бізнесмени, брати Олександр і Сергій Тарути, майже позбавлена ризику, адже у Львові на крайній випадок завжди знайдеться комунальне майно, зокрема й дорога міська земля, щоб підвести риску в час нагальної розплати.

 

Майже аналогічні гарантії міськ­рада формально готова надати і найзаможнішому львів’янинові, почесному президентові ФК «Карпати» Петрові Димінському. Після того як бізнесмену не вдалося переконати ні міського голову, ні депутатський корпус реконструювати під Євро-2012 у Львові стадіон «Україна», який орендують у міста «Карпати», екс-нардеп погодився укласти три­сторонній меморандум про «бартер» щодо спорудження, а відтак й експлуатації нового стадіону.

 

Щоправда, урядовий куратор під­­­­готовки до Євро-2012 віце-пре­­м’єр-міністр Іван Васюник, відповідаючи на запитання Тижня, наголосив, що стадіон будуватимуть коштом бюджету міста: «Депутати міської ради гарантували надання необхідної суми, що становить 637,5 млн грн, упродовж трьох наступних років. За оцінками експертів, цих коштів має вистачити».

 

«Спорудження нового стадіону замість реконструкції діючого – груба помилка, якщо не сказати афера, – переконує Олег Мацех, координатор ГО «Громадський форум». – Коштів на такий проект у бюджеті міста немає. Тож міське майно стане ласим шматком для різних маніпуляцій із ним. Міська рада також готується ухвалити план побудови довкола стадіону нового мікрорайону з адміністративними, виставковими, готельними і житловими спорудами на 80 га. Насправді це будуть остапбендерівські Нью-Васюки».

 

 

«Загалом із державного бюджету передбачено майже 2 млрд грн на підготовку інфраструктурних об’єктів Львова та області до Євро-2012, – каже Іван Васюник. – І ця цифра може зрости. Адже лише витрати на реконструкцію аеродрому збільшено в два з половиною рази порівняно із запланованими Державною цільовою програмою. За розпорядженням Кабінету Міністрів на це тепер буде скеровано 978 млн грн».

 

За словами віце-прем’єра, згідно з графіком розпочалася реконструкція злітно-посадкової смуги. Влітку стартує будівництво нового терміналу. «На спорудження та реконструкцію комунальних автошляхів передбачено 1,11 млрд грн, з яких 50% – внесок держави, – стверджує Васюник. – Це необхідний мінімум, бо для кардинального поліпшення якості цих автодоріг потрібно в десятки разів більше. Щодо готелів, то їх будівництво, реконструкція і підвищення категорії здійснюються коштом приватних інвесторів».

 

На прохання Тижня оцінити за п’ятибальною шкалою нинішню готовність об’єктів у Львові директор департаменту Євро-2012 Львівської міської ради Олег Засадний відповів оптимістично. Готельне господарство, заклади громадського харчування, залізничний вокзал і стадіон отримали п’ятірки, аеропорт – четвірку, а шляхове господарство – трійку-четвірку. 

 

«З усіх міст України Львів туристично найпривабливіший, тому я впев­­нений, що він прийматиме Євро-2012, – підсумовує Олег Засадний. – У Львові УЄФА заробить найбільше».

 

Водночас Ігор Марков, директор Лабораторії соціальних досліджень Центру підтримки приватної ініціативи, стверджує: підготовка до Євро-2012 в Україні обмежується косметичним ремонтом, в основі якого лежать непрозорі схеми розподілу проектів і коштів на основі персональних зв’я­з­ків та домовленостей як на центральному, так і на місцевому рівнях. Це, на його думку, не лише створює сприятливий ґрунт для корупції, а й унеможливлює існування ефективної організаційної структури на всіх рівнях. Євро-2012 розглядається як каламутна вода, у якій можна хапати. «За прогнозами фінансування підготовки до Євро-2012, обсяг коштів з державного бюджету загалом має становити 16,9% (21,9 млрд грн), з місцевих бюджетів – 9,6% (12,4 млрд грн), а решту – 73,5% – повинні вкладати інвестори, – розповідає Марков. – Ці пропорції порушуються не на користь бюджетів. Львів тут чемпіон. Ніде не додумалися споруджувати новий стадіон коштом громади».