Гральний бізнес виріс на брудній основі. Адже за роки незалежності не ухвалено жодного закону з його регламентації! Лише в травні 2006 року з’явилися перші ліцензійні умови Мінфіну, а вже пізніше – регіональні ліцензійні умови. Але вони не узгоджені ані між собою, ані з мінфінівськими.
Ліцензії та торгові патенти повинні бути вивішені в зручному для огляду місці. Але що таке зручність? Щойно прийняли ці ліцензійні умови, по закладах пішли контролери з Київської міської адміністрації й почали говорити – ми вважаємо, що на цій стінці не зручно, а зручно – на іншій, там зависоко. А це вже є підставою, щоб анулювати ліцензію за порушення норми ліцензійних умов! І навіть у суді я не зможу довести – «зручно» це чи ні. Така-от суто корупційна норма.
По-різному можна міряти відстань до школи, лікувального чи культового закладу від зали гральних автоматів. На Великій Васильківській грають просто навпроти 132-ї школи. Якщо рахувати відстань через вулицю Фізкультурну, підземний перехід – тоді вони поруч, але їм видали ліцензію, бо чиновник визначив відстань в обхід по вулиці Димитрова – така особлива геометрія. Втім, якщо ваш конкурент відкриє в будинку поряд із гральним закладом свою аптеку, за чинними ліцензійними умовами ви повинні піти, хоча вже й вклали гроші.
Чиновники не хочуть запроваджувати чітких державних форм регулювання. У Києві, наскільки нам відомо, ліцензії не видають зовсім, якщо ви не перекажете 250 тис. грн на рахунок фінуправління міської адміністрації. Фактично, це прихований хабар. Хто його не сплатить – не отримає ліцензії. Серед членів нашої асоціації є й іноземні фірми – вони шоковані. Кажуть: а як ми можемо переказати гроші на фінуправління – це ж прямий хабар! Якби дитячому будинку, лікарні або церкві – ми би переказали. Але на фінуправління? В міську адміністрацію? Маємо приклад, коли член нашої асоціації подав до суду, і той ухвалив примусово видати ліцензію, позаяк немає підстав відмовити. І ось уже рік судового рішення не виконують. Цьому може запобігти запровадження принципу мовчазної згоди, що діє в Європі – якщо ви подали всі документи й через визначений час вам не відмовили – можете працювати.
У світі діють чотири моделі регулювання азартних ігор. У Європі декілька підсистем – найліберальніша в Нідерландах, найбільш чітка у Великій Британії – єдиний закон у них був прийнятий лише 2005 року. Франція заборонила гральний бізнес у містах із населенням менше 500 тис. людей. Але вважають, що це зробили, аби підтримати Монте-Карло. Винесення гральних закладів за межі населених пунктів – це американська модель – Лас-Вегас. Їй уже більше ста років, і вона знайшла підтримку тільки в Росії. По-перше, там федеральний устрій, а по-друге – великі території, де є вільні місця.
У нас пропонували вивести всі казино до Криму, називали й Велику Ялту, й Севастополь, але всю землю на Південному узбережжі давно розпродано. Мер Черновецький пропонував вав вивезти гральні заклади за межі Києва, проте губернатор області категорично проти. Можна зробити гральним центром Труханів острів – ми готові це розглядати. Та в нас питання вирішують суто по-більшовистському: сьогодні все заборонено, завтра дають дозвіл, а бажання та натхнення вже зникли – і колапс.
Вести мову про надприбутки ще зарано, проте все залежить від того, чи має фірма мережу. Величезну роль відіграє місце розташування автомата чи казино. Гральний заклад у невеличкому місті може бути неприбутковим, але якщо це мережа по всій Україні, вона не буде збитковою. Мова йде про сотні мільйонів доларів. Ми намагалися розрахувати грошовий обіг в Україні, враховуючи й тіньовий, і отримали суму від $0,5 млрд. до 1 млрд. Це реальні цифри.
Гравець в Україні вже сформувався. Він знає, де і як грати, на якому обладнанні, який у гральному закладі має бути сервіс. До генделика він уже не піде.
Фінансова криза вплинула й на наш бізнес. По всій Україні прибутки зменшилися відсотків на тридцять. Водночас навіть під час кризи відкривають багато нових закладів – це пов’язано з інтервенцією російського капіталу, адже, згідно з чинним у Росії законодавством, із 1 липня 2009 року гральний бізнес у країні буде заборонений, за винятком окремих зон. У зв’язку з цим хвиля російського грального бізнесу вкотре накрила Україну. Близько 90% гральних закладів у Києві – закордонні. В першу чергу, це такі великі фірми, як естонська «Олімпік Казино Україна», російські «МаксБет», «Порив» та інші.
Російські фірми дуже потужні, вони вкладають значні кошти, щоб проштовхнути свій бізнес на наш ринок. Найперше це виявляється в лобіюванні законодавчих інтересів і відкритті величезних зал. Висока вартість оренди не лякає закордонних операторів, ми ж не можемо з ними конкурувати. Очевидно, вони вкладатимуть ще більше грошей і витіснять українських операторів із вітчизняного ринку. Після цього почнуть лобіювати зменшення законодавчого тиску на гральний бізнес. Такі спроби вже були. Зокрема, законопроект №2521 (від 13.11.06, внесений народними депутатами України Сергієм Матвієнковим (СПУ), Миколою Кравченком (КПУ) та Раїсою Богатирьовою (ПР) – Прим. ред.) був відвертою спробою лобіювати інтереси російського бізнесу. Пропонували багато норм, які українські оператори принципово не спроможні виконати. Конкуренції за якістю послуг і за обладнанням ми не боїмося. Інша річ – недоброчесні конкурентні заходи, що вже почали застосовувати за посередництва певних народних депутатів.
Нелегального бізнесу, за нашими підрахунками – до 70% по Україні. В Києві – набагато менше, адже тут розташовані всі контрольні органи. Якщо виїхати трохи за Київ – там уже повний безлад. Відбувається тотальне «кришування» нелегального грального бізнесу тими органами, які повинні наводити лад у цій галузі, – місцевою владою. Наприклад, іноді не виплачують виграшів – кажуть: приходьте завтра, ми зберемо гроші. Ви приходите, але довести нічого не можете. Зараз люди вже вимагають виграш і викликають міліцію, але якщо вимкнути автомат, неможливо буде довести, що ти щось виграв, бо це ніде не фіксується. Легальні заклади ніколи на таке не підуть, адже після першого ж такого випадку до них більше ніхто не зайде.
Після запровадження Мінфіном уряду Єханурова перших ліцензійних умов гральний бізнес почав виходити з тіні. За останні три роки надходження до зведеного бюджету подвоюються щороку. Зараз безлад у владі, тому цей рух припиняється. Ті ж податківці вже побачили, що можна працювати по-старому. Є багато чинників, коли влада повинна застосувати свої важелі, але цього не робить, бо всі, як я розумію, пов’язані. Це також азартна гра, але її правил не оприлюднюють.