Низка фінансових криз, вичерпність ресурсів породить новий тренд. Стане модно жити ощадливо, особливо екстравагантні особи сповідуватимуть аскетизм. Така зміна суспільної ідеології потягне за собою зміни в економічній моделі. Оскільки обсяги споживання невпинно падатимуть, транснаціональні корпорації поступово припинять своє існування. Відповідно, на зміну глобальному капіталізмові прийде сукупність специфічних локальних моделей економіки. В деяких регіонах засоби виробництва будуть повністю в суспільній власності, в інших – тільки частково. Десь підприємства належатимуть місцевим спільнотам, десь переважатимуть кооперативи чи сімейний бізнес. У різних пропорціях комбінуватиметься приватна та суспільна власності.
Виробництво орієнтуватиметься на місцеві ресурси, а збут – на місцевий ринок. На зміну міжнародним приватним банкам прийдуть переважно банки державні та муніципальні. З метою безпеки й стабільності економіки доведеться відмовитися від анонімних та закордонних рахунків.
Комп’ютеризовані системи управління надаватимуть змогу автоматично контролювати місцеві економіки. Зокрема, автоматично здійснюватиметься оподаткування та санкціонування приватного бізнесу, надходження коштів у бюджет і його розподіл.
Оскільки масштаби бізнесу значно зменшаться, наукові дослідження та інноваційні розробки фінансуватимуть переважно державні та міждержавні фонди. На зміну закритим корпоративним дослідним центрам прийде міжнародна наукова співпраця на публічних засадах та на основі вільного програмного забезпечення. За допомогою Інтернету вчені з різних країн братимуть участь у відкритих наукових проектах. Загроза екологічних катастроф надасть впливовості різноманітним екологічним організаціям. Вони матимуть важелі впливу, достатні для того, щоб контролювати виробництво та навіть закривати підприємства, діяльність яких шкодить довкіллю. Це стане джерелом маніпуляцій та корупції.
ЕНЕРГЕТИЧНА САМОДОСТАТНІСТЬ
Хоч імпорт/експорт товарів і матиме місце, обороти його значно зменшаться. Внаслідок дорожнечі енергії активно розвиватиметься торгівля між сусідніми регіонами й значно скоротиться торгівля між віддаленими країнами. Зокрема, від транспортування продуктів харчування відмовляться майже повністю, обмежившись продовольчими можливостями регіону. Розвитку локального дрібномасштабного фермерства сприятиме, зокрема, й страх перед синтетичним походженням та генними модифікаціями продуктів харчування.
Прагнення до економічної незалежності регіонів спонукатиме розвивати енергозберігаючі технології та альтернативні джерела енергозабезпечення. Так, архітектура прямуватиме до енергетичної самодостатності – сонячні батареї, використання кінетичної енергії, очищення дощової води тощо. Очевидно, що впровадження всіх цих технологій дорого коштуватиме. Проте якщо деякі регіональні економічні моделі виявляться особливо успішними, цілком можливо, що в 2058 році вже існуватимуть окремі цілком енергетично самодостатні міста.