«Казахстанові як жодній іншій країні пощастило з географічним положенням: якраз на лінії золотого транспортного потоку. Ця колишня республіка СРСР із величезною територією гарячково будує тепер автомобільні й залізничні шляхи для перевезення товарів від кордону КНР до Європи. Використовуючи величезні доходи від нафтової промисловості й мінеральних ресурсів, Астана витратила впродовж останнього десятиліття $135 млрд на відкриття альтернативи Транссибірській магістралі. Так вона підірвала монополію Москви та її політичний контроль над транспортними потоками між Сходом та Заходом і запропонувала китайським експортерам скоротити 45-денний шлях їхніх вантажів до Європи щонайменше на 35 днів», – пише оглядач.
Він нагадує, що у квітні незмінний лідер Казахстану Нурсултан Назарбаєв і президент Туркменистану Ґурбанґули Бердимухамедов урочисто забили останні символічні костилі на новопрокладеній ділянці залізничного полотна на кордоні своїх країні.
«Тепер вантажі через туркменську територію швидко доправлятимуть на південь – до Ірану, в порт Бендер-Аббас на Перській затоці. За останнє десятиліття Казахстан збудував близько 1200 км нових залізничних шляхів на заході, ближче до Туреччини. А в жовтні буде усунуто останню перешкоду: відкриється новий тунель вартістю $1,9 млрд під Босфором. Потяги попрямують під цією повноводою протокою просто до серця Європи», – йдеться у статті.
Більше читайте у матеріалі «Залізничний шовковий шлях» у № 22 «Українського тижня».