«Путін скористався вибухами в Бостоні, щоб нагадати світові, що він і лише він був правий, визначивши зачатки чеченських повстань в 90-х як з самого початку як прояв тероризму. Під час свого щорічного телевізійного виступу він сказав національній аудиторії, що завжди «обурюється», коли західні джерела називають чеченських бойовиків повстанцями. За його словами, два брати етнічні чеченці, які організували бостонські напади, «найкращим чином підтвердили, що ми були праві». Ну, це не зовсім так. Насправді, практично всі нейтральні спостерігачі, правозахисники, незалежні журналісти, закордонні дипломати, дуже критично ставились до тактики служб безпеки Росії відносно Чечні та інших північнокавказьких республік і звинувачують російський підхід «випалювання землі» у тому, що він зробив і до того складну ситуацію набагато гіршою», – пише Паддінгтон.
Читайте також: Поклик гір: Анна-Лена Лаурен про події в одному з найпроблемніших регіонів Росії
«Оцінюючи конфлікт протягом 2002 року Freedom House у доповіді «Свобода у світі» написав, що «все більш цілеспрямовані і безладні напади на цивільні цілі спровокували втечу з Чечні 200 тис осіб». Зокрема також через «зачистки служб безпеки, коли цивільних осіб регулярно били, ґвалтували чи вбивали». У звіті згадувалось, що «в той час як міжнародна спільнота періодично засуджувала операції Москви в Чечні, кампанія користувалась широкою підтримкою серед населення Росії, що підживлювалось однобоким висвітленням ситуації в ЗМІ на догоду офіційній позиції уряду».
В звіті також не ігнорувався чеченський тероризм, наголошувалось на випадках, коли чеченські сепаратисти захопили 800 осіб в одному з московських театрів. Криза завершилася загибеллю більшості повстанців, і близько 120 заручників, більшість яких загинули внаслідок застосування російськими військами седативного газу», – констатує правозахисник.
«Те що Путін переконав американських законодавців, дипломатів та інших приглушити критику порушення ним прав людини вже є певним чином перемогою в хрестовому поході Росії проти «втручання ззовні». Але це не змінює фактів. Послідовне використання Кремлем масивної, невибіркової і грубої сили проти повстанців на Північному Кавказі викликає нескінченний цикл радикалізації і вбивств з помсти, які перемежовуються з великими терактами. В такому середовищі переважно світське і націоналістичне коріння повстання неухильно поступалося місцем ісламському екстремізму, який в регіоні вже колись був дуже навіть відомим. Трагічно те, що, здається, Росія заохочує подібний підхід в Сирії і з тими ж результати», – додає Паддінгтон.
Читайте також: Росія у Сирії намагається відігратись за поразку СРСР у холодній війні