Термінал D, споруджений у київському аеропорту «Бориспіль» до футбольного чемпіонату (загальна вартість – 4, 8 млрд грн), за задумом влади, мав прийняти всі великі міжнародні авіакомпанії, які до цього обслуговувалися в аеропорту. Однак неодноразові торішні спроби втілити цей амбітний план обернулися провалом. Станом на кінець 2012-го D не завжди «дотягував» до десятка рейсів за день.
Зрештою в березні 2013 року перевізники таки перебралися у новий термінал, повіривши в обіцянки колись облаштувати його трансферною зоною. У травні, за інформацією прес-служби аеропорту, він уже обслуговував 31 авіакомпанію.
На сьогодні пропускна спроможність головних повітряних воріт столиці становить 25 млн пасажирів за рік. З них 15 млн припадає на термінал D. Фактична ж завантаженість аеропорту сягає в найкращому разі 33% проектної.
Протягом 2012-го тут обслужили 8,47 млн осіб – збільшення пасажиропотоку порівняно з 2011-м становило лише 5%. Його суттєве зростання за підсумками нинішнього року малоймовірне. Навпаки, у I кварталі 2013-го «Бориспіль» продемонстрував зменшення кількості пасажирів (однією з причин цього називають припинення обслуговування літаків збанкрутілої компанії «АероСвіт»).
У січні – березні всі термінали обслужили 1,24 млн пасажирів проти 1,58 млн за аналогічний період 2012-го, тобто на 21% менше.
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького у 2012 році обслужив 570 тис. осіб – рекордну кількість, що безпосередньо пов’язано з проведенням у Льовові матчів Євро-2012. Пасажиропотік зріс на 94% порівняно з 2011-м.
У 2013-му цю цифру львів’яни планували, за словами прес-служби аеропорту, «якщо не перевершити, то хоча б підтвердити». Такий амбітний прогноз може стати реальністю, адже за результатами I кварталу 2013-го пасажиропотік там сягнув 108,1 тис. осіб, що на 55,76% більше, ніж за той самий період 2012-го.
Утім, якщо розділити ці 108,1 тис. на 90 днів, виходить 1201 пасажир за добу. З такою кількістю рейсів аеропорт міг впоратися й раніше, коли його пропускна спроможність становила 250 осіб за годину. Напередодні Євро-2012 її збільшили увосьмеро – до 2 тис. Рекомендації УЄФА щодо пасажиропотоку під час будівництва львівських повітряних воріт перевищили більше ніж на третину.
Річна фактична завантаженість, за оцінками аудиторів Рахункової палати України, нині становить 8% проектної потужності. Хоча у Львові розраховували на 7,3 млн пасажирів щороку. На офіційному рівні невиправдані сподівання пояснюють необґрунтованими рішеннями Мінінфраструктури щодо збільшення пропускної спроможності ДП «Міжнародний аеропорт «Львів».
Донецький аеропорт, як запевняли урядовці під час його будівництва, мав стати транзитним вузлом для стикування рейсів із Європи до Азії. Рік потому сюди не лише не поспішають нові перевізники, а й забираються старі, такі як Czech Airlines та польська авіакомпанія LOT. Своє рішення мотивують нерентабельністю рейсів: 3 червня на табло аеровокзалу в Донецьку висвічувалося лише кілька десятків рейсів, здебільшого чартерних на турецькі та єгипетські курорти і звідти. Налагоджено нові рейси до Києва та Москви. А ще тепер звідси можна вилетіти до Сургута.
У січні – березні 2013-го аеропорт Донецька перевіз 197 тис. пасажирів, що лише на 7% перевищує торішній показник. Виходить близько 2,2 тис. осіб за добу на аеровокзалі, здатному щогодини приймати 3,1 тис. людей.
Натомість показовою є ситуація з повітряними воротами в Харкові, де уряд профінансував лише спорудження аеродромного комплексу, а решту побудували приватні інвестори. Вона засвідчує, що об’єкти під Євро могли б не лише обійтися у значно менші суми, а й не стати збитковими після проведення чемпіонату. $107,2 млн приватних коштів (близько 860 млн грн) вистачило для реставрації старого термінала, зведення нового, а також тимчасового виключно на період Євро-2012 (його згодом перетворили не на порожню пам’ятку Євро-2012, а на ангар для бізнес-авіації), модернізації інфраструктури та благоустрою привокзальної площі.
Держава у Харкові профінансувала аеродромний комплекс вартістю $191 млн. Таким чином, загальні інвестиції в аеропорт сягнули $298 млн – близько 2,4 млрд грн. Це майже вдвічі менше, ніж вклали у львівські повітряні ворота (4,6 млрд грн, з них 4,4 млрд – державні кошти) і термінал D у Києві (4,8 млрд грн), й утричі менше порівняно з донецьким аеровокзалом (6,9 млрд грн, з них 6,5 млрд – державні гроші). Значно скромніше будівництво не завадило харківському аеропорту досягти непоганих результатів – у I кварталі 2013-го збільшення пасажиропотоку в ньому сягнуло 46%.
Детальніше читайте у статті "Євро-2013" у №22 "Українського тижня".