Василь Васютин журналіст

П’ять куль для Шеремета

ut.net.ua
7 Грудня 2007, 00:00

У ніч на 1 грудня біля власного помешкання у Борисполі Київської області було розстріляно 41-річного Олега Шеремета. Мас-медіа вхопилися за політичну версію. Мовляв, той на останніх виборах курував групу американських політтехнологів, які організовували кампанію Блоку Литвина. Очільники цієї політичної сили версію про вбивство “політтехнолога Шеремета” одразу спростували – за їхніми словами, газетярі поспішили з висновками: хоча він і допомагав у консультаціях, однак про жодне курування не йшлося. Попри це, за неофіційною інформацією, подібні заяви з боку “литвинівців” пов’язані з невиконаними фінансовими зобов’язаннями перед загиблим, який ніби-то надавав їм послуги з координації виборчої кампанії.

В Олега Шеремета було достатньо бурхливе політичне минуле. Ще за життя В’ячеслава Чорновола він став членом політвиконкому Народного Руху України. Під час розколу активно грав на боці античорноволівського крила, в команді Богдана Бойка, тодішнього губернатора Тернопільщини. Згодом обійняв посаду заступника голови секретаріату партії Народний рух “За єдність!”, за яким стояла Адміністрація Президента Кучми. На виборах 2006 року йшов у Парламент під нещасливим 13-м номером у списках цієї партії, очолював Київський обласний виборчий штаб, проте провал змусив його шукати нові орієнтири.[20]
 
Говорити про політичне підґрунтя вбивства, мабуть, не варто. Причини приземленіші – в буквальному сенсі. Олег Шеремет активно займався фермерством, мав інтереси у сфері переробки городини і садовини, зокрема, очолював підприємство “Щедрий сад”, котре спеціалізувалося на вирощуванні й експорті саджанців. Запам’ятався також участю в керівництві Громадським комітетом захисту прав селян, а також створених на його базі Інституту земельних відносин та Земельно-ресурсного клірингового центру. Попри всеукраїнський статус комітету, основний акцент робився на захисті пайових прав селян Київської області, який упродовж 2006–2007 років позначився низкою акцій протесту під стінами Кабміну і Секретаріату Президента.
 
Останній доказ королів
Олег Шеремет повертався додому, встиг навіть попередити дружину і доньку про приїзд. Убивці зустріли його біля під’їзду. Шеремет доповз до квартири сусідів і попросив викликати лікаря, після чого знепритомнів. До лікарні його не довезли – помер у “швидкій”.
 
Начальник ЦГЗ УМВС у Київській області Микола Жукович стверджує, що кримінальна справа розслідується за ст. 115 Кримінального кодексу України – “навмисне убивство”. Він зазначив, що з місця події вилучені п’ять стріляних гільз і одна куля калібру 9 мм – найімовірніше з пістолета імпортного виробництва. Одна куля потрапила в серце, друга – у живіт, інші – в кінцівки.[22]
 
Це не перший випадок замаху на життя Шеремета. У грудні 2006 року було спалено його автомобіль. А 26 жовтня цього року в Києві на вулиці Кіквідзе двоє невідомих нанесли йому кілька ножових поранень і побили бітами. Тоді, об 11.00, він вийшов з будинку до машини, щоб вирушити на зустріч в Бориспільську районну державну адміністрацію, де в цей час його чекали голова району, мешканці села Велика Олександрівка та представники компанії “Нелора-Ленд”, щоб розглянути земельну суперечку. Постраждалий встиг доїхати до місця зустрічі і там йому викликали “швидку”.
 
На час нападу в юристів Громадського комітету захисту прав селян було у судовому провадженні близько 200 справ щодо незаконних махінацій у різних районних адміністраціях Київщини із документами на земельні паї. Зважаючи на те, що вже нині сотка звичайних земель у прилеглих до столиці районах коштує до 10 тис. дол., йшлося про чималі суми. Народний депутат Володимир Сівкович, говорячи про вбивство Олега Шеремета, заявив, що той, устрявши у земельне протиборство між різними бізнес-кланами, поставив під загрозу певний інвестиційний проект вартістю понад 50 млн грн. Однак, може йтися й про дуже великі кошти.
 
За останні 3 роки ціна земельних ділянок у Києві та області підвищилася у 24–30 разів. Якщо людина має 3 га паю під Києвом, то це 3 млн дол. Ситуацію можна пояснювати за аналогією з нерухомістю. Наприклад, купуєш нерухомість у кредит з 20% річних. А за рік вартість цієї нерухомості зростає на 50%. Продавши її, гасиш кредит і маєш відчутний прибуток. Саме тому триває скуповування землі будь-якими шляхами і стимулюється її подорожчання. У Бориспільському районі за день відбувалася зміна цільового призначення 500–600 ділянок. Такі темпи неможливо забезпечити законно. Ці темпи за нашої бюрократії означають лише одне – високий рівень хабарництва. Такса хабарів – не менше 3–4 тис. дол. за один підпис. Отже, крім ріелторських компаній, вигоду мають і владні посадовці.
 
Як неодноразово заявляв пресі Олег Шеремет, нинішній стихійний спекулятивний ринок працює за схемою: купити в селян за низькою ціною землю сільськогосподарського призначення, змінити цільове призначення з можливістю забудови і перепродати якнайдорожче. Тут працюють десятки ріелторських компаній. І саме вони зумовлюють спекулятивне зростання вартості землі саме сільськогосподарського призначення.
 
Прості селяни не тільки не захищені, а й необізнані з правовими нормами земельного законодавства. Їх елементарно обдурюють, забираючи державні акти на право власності на їхню землю. Панує звичайне мародерство можновладців щодо селян. Є бандити, а є мародери. Скажімо, у селах Щасливе, Велика Олександрівка, Хутір Гора та інших прямо оббирають селян, які мають право на пай, через суди, підкуп суддів. І все це відкрито, нахабно. Є приклади, коли приїжджають в села серед ночі “братки”, автомашин 70, і починають залякувати селян. Біля дороги в аеропорт Бориспіль у селян уже відібрали 256 га і «бізнесмени» на свій розсуд намагаються чинити з цією землею.
 
Шеремет vs Жовтяк
У часи губернаторства на Київщині Євгена Жовтяка Олег Шеремет відзначився жорсткою критикою керівництва області. Зокрема, за тодішніми твердженнями Шеремета, Жовтяк призначав саме тих голів райдержадміністрацій, котрі за допомогою корупційних схем продавали землю. Не важливо навіть представникові якого політичного кольору – “помаранчевого” чи “біло-блакитного”. Голову Бориспільської РДА депутати тричі намагалися звільнити на сесії ради, однак щоразу пан Жовтяк ставав на його захист. “У Бориспільському районі є випадки, де на одну і ту саму ділянку є три державні акти”, – стверджував Олег Шеремет. Він наводив приклад “рейдерської групи”, яка презентувала губернаторові Євгену Жовтяку інвестиційний проект на мільярд доларів. Згідно з проектом будувати мали на території в 257 га, в той час як землею володіли 95 власників. “Акти цих людей було вкрадено за участю співробітників райадміністрації. Тепер прокуратура повернула акти людям, і наш інститут представляє інтереси обдурених власників у судовій владі, – розповідав Олег Шеремет. – Рейдерів не зупиняло те, що ця земля – паї селян. Видавали нові акти, ділянки 2–4 рази перепродували, щоб важче було знайти “корені”, і тоді нові “власники” вже вели будівництво”.
Попри те, що Євген Жовтяк неодноразово намагався спростувати твердження опонента, Шеремет заявляв, що колишній губернатор відстоював інтереси окремих груп. Саме рейдери, на його думку, проплатили поновлення Євгена Жовтяка на посаді через суд. “Вони це зробили, аби він хоча б на 10 хвилин сів у крісло і підписав потрібні їм документи. Я висловлюю певні побоювання, що пана Жовтяка може спіткати доля Курочкіна”, – наголошував він. Однак, така доля спіткала самого Шеремета.
 
[21]Заради справедливості варто зазначити, що спостерігачі вважають, що навряд чи Олег Шеремет опікувався земельними правами селян суто із шляхетних міркувань; зокрема, він був зацікавлений в розширенні свого господарства.
 
Урядовців беруть “на пушку”
Розподіляючи землі у Київській області, все частіше використовують силові заходи навіть щодо урядовців найвищого рівня.
 
На початку жовтня у Макарові Київської області було скоєно збройний напад на голову Державного агентства з земельних ресурсів України Ігоря Яцука. Невідомий поранив чиновника і його охоронця. Чиновник у цей момент йшов від машини до свого будинку. Начальник прес-служби УМВД у Київській області Микола Жукович повідомив, що нападник зробив 12 пострілів з “невстановленої вогнепальної зброї”, поранивши керівника держкомісії у праву ступню, а його охоронця – в обидві ноги і передпліччя. Незважаючи на те, що постраждалий у протоколі міліції прямо пов’язував свій напад з виконанням професійних обов’язків, навідріз відмовлявся від госпіталізації, замкнувся у квартирі, і відмовився говорити на тему замаху. Навіть з міліцією. Дійшло навіть до того, що інформацію про замах із відкритих міліцейських зведень було вилучено. Хоча йшлося про чиновника міністерського рівня. Характер нападу на Яцука не дає змоги говорити про замах з метою вбивства – вочевидь “кілери” не хотіли його вбивати. Можливо, його намагалися залякати, аби він прийняв вигідне “замовнику” рішення.[23]
 
Це був не перший напад на Ігоря Яцука, який до березня 2007 року очолював відділ земельних ресурсів Макарівської районної держадміністрації. 11 серпня минулого року його викрали біля власного будинку задля одержання викупу. Злочинці привезли його в село Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району і замкнули в заздалегідь орендованому гаражі, вимагаючи від родичів 450 тис. дол. Заручника звільняли бійці спецпідрозділу “Сокіл”. Викрадачами виявилися двоє колишніх бойовиків з Придністров’я.
 
І в першому, і в другому випадку Ігор Яцук не вельми горів бажанням спілкуватися з правоохоронцями. Тому міліція досі пропрацьовує з-посеред інших одну, найголовнішу, версію нападів: невиконання Яцуком певних неофіційних зобов’язань, взятих ним під час роботи у Макарові. Правоохоронці ретельно вивчають акти, підписані постраждалим щодо земельних ресурсів і мораторіїв на виділення земель.
 
Цікаво, що юридичним забезпеченням ображених селян Макарівського району Київщини також займався Земельно-ресурсний кліринговий центр, комерційним директором якого був Олег Шеремет. Важко говорити про зв’язок цих справ, але правоохоронці не виключають, що подібні інциденти повторяться в найближчому майбутньому.
 
2000–2001 роки

 Розкол Народного Руху.
Був активним учасником конфлікту в НРУ, який спричинив розкол партії. Виступав на стороні Костенка проти Чорновола. Згодом увійшов до партії Народний рух «За єдність!», очолювану Богданом Бойком, який курувався адміністрацією Президента Кучми. Обраний заступником голови секретаріату партії і керівником центрального виборчого штабу.

 
2006 рік

 Вибори до Верховної Ради.
Кандидат у народні депутати від партії Народний рух «За єдність!» (№13), керівник Київського обласного виборчого штабу. Після провалу на виборах вів активні перемовини щодо співпраці з блоком Литвина.

 
2005–2007 роки

 “Земельні війни”
Як один із засновників і керівників Громадського комітету захисту прав селян та інших організацій брав участь у земельних конфліктах на Київщині. Жорстко конфронтував із колишнім губернатором Київської області Євгеном Жовтяком. У цей період відбулися збройні напади на одного з учасників “земельних скандалів” – голову Державного агентства з земельних ресурсів Ігоря Яцука.

 
2007 рік

 Дострокові парламентські вибори.
Активно включився у технологічний процес кампанії блоку Литвина як консультант із земельних питань у програмній політиці блоку та коригував пропозиції іноземних консультантів.