Графіка: Андрій Єрмоленко
Коаліція БЮТу і НУ-НСу, приймаючи «Бюджет-2008», порушила Конституцію і взяла на озброєння методи регіоналів і комуністів. Попри заборону Конституційного суду змінювати інші закони в законі про бюджет, нова більшість, голосуючи за головний фінансовий документ, внесла рекордну кількість правок до інших законів. Нагадаємо, що своє рішення КС приймав за поданням саме депутатів від опозиції, а Уряд регіоналів звинувачував КС у виконанні політичного замовлення. Проте проблема не тільки у моральній справі питання. Компанії, інтереси яких зачіпають прийняті зміни можуть відсудити своє право діяти як раніше у судах, посилаючись на рішення КС. Отже, країна порине в ще більший юридичний хаос.
Нова коаліція як і попередня навіть не заїкнулася про необхідність деталізувати бюджетні витрати. Гроші виділяються, умовно кажучи, на заходи із «надування мильних бульбашок», і деталізації цих заходів не знає ні міністр фінансів, ні прем’єр, ні голова бюджетного комітету. І, очевидно, таке незнання їх влаштовує. Та за сталою світовою практикою, в бюджетах країни мають ретельно виписувати усе, включно до придбання останньої гайки.
Інший знаковий момент голосування за бюджет – відсутність розуміння рядовими депутатами, за що вони голосують. Рядові коаліціанти у приватних розмовах відверто зізнаються, що вони не знали, за що голосують, а дискусії щодо цифр вели лише міністр фінансів Пинзеник, голова ВР Яценюк, та ще кілька втаємничених. Під час обговорення законопроекту урядовці робили правки прямо на коліні, а депутати зрештою голосували за кота у мішку.
Сподіваємося, що анонсовані Тимошенко зміни до бюджету, які вона планує затвердити в Парламенті за кілька місяців будуть прийматися без порушення законодавства, під час широкого обговорення принаймні серед депутатів і з максимально можливою в наших умовах деталізацією. Тиждень пильно стежитиме за тим, хто отримає право витрачати наші з вами кошти.
У наступному числі читайте матеріал про те, як політики ділять бюджет. Адже не секрет, що вплив на розподіл державних коштів часто є головним мотивом «походу в політику».