Юля плюс, Вітя мінус

 

 

 

 

 

 

 

 

Детально порівнювати бюджетні проекти різних урядів – все одно, що порівнювати історичні романи двох різних авторів, написані про одні й ті само події. Хоч базові сюжетні елементи є спільними, індивідуальні «стилістичні відмінності» роблять загальне співставлення практично неможливим.

 

Втім, із нинішнім бюджетом-2008 ситуація інша: адже йдеться, по суті, про один і той же бюджетний «фундамент», складений Урядом Януковича, але «перебудований» новопризначеним Урядом Тимошенко. І саме завдяки цій спільній основі з’являється рідкісна можливість визначити, чим саме відрізняється бюджетна політика Януковича-Азарова від бюджетної політики нинішньої прем’єрки.

 

 

Перше, що одразу впадає у вічі при розгляді бюджету загалом – це зміна форми викладу статтей бюджетних витрат. У бюджеті Януковича використовувався «напрямкоцентричний» підхід: статті витрат були згруповані за загальними напрямками. Наприклад, «Соціальний захист та соціальне забезпечення», «Охорона здоров’я», «Освіта населення» тощо. Кожен такий напрямок об’єднує бюджетні статті, розписані за різними державними відомствами. Скажімо, в напрямку «Освіта» згруповані всі витрати установ, що стосуються освітніх питань – від Міносвіти до Генпрокуратури.

 

Натомість у бюджеті Тимошенко підхід прямо протилежний – його можна назвати «установоцентричним». Всі статті витрат, незалежно від їх змісту, «прив’язані» до певної державної установи. Тобто, в одній групі опиняються як питання, пов’язані з виконанням цією установою її безпосередніх функцій, так і «супровідні» – соціальна сфера, будівництво, субсидії тощо.

 

Про що це може свідчити? Бюджет Януковича задумувався як «стратегічніший», орієнтований на комплексне вирішення питань, «розкиданих» по різних галузях. Це, безперечно, його сильна сторона. Однак є одне «але»: за «лісом» бюджетних витрат частенько не видно окремих дерев, що дає непогану можливість додатково підживити з бюджету те чи інше «деревце».

 

Натомість бюджет Тимошенко програє у стратегічності, проте надає набагато більше можливостей для адміністративного контролю. Всі статті зібрано «під одним дахом», що дає змогу краще уявляти, як саме і на які потреби витрачатиме та чи інша установа виділені з бюджету кошти. Схоже, саме такий контроль буде одним із найхарактерніших методів державного управління в Уряді Тимошенко, яка робить ставку не на стратегію, а на тактику.

 

Є ще один цікавий момент. Як відомо, прем’єрка суттєво збільшила як доходну, так і видаткову частини бюджету. При цьому дефіцит збільшився лише на 122 млн грн. Однак у проекті бюджету Януковича суму загальних видатків зазначено разом із витратами на надання державних кредитів, натомість у бюджеті Тимошенко видатки за кредитами наведені окремо. Цей невеликий психологічний трюк дозволив дещо зменшити загальну суму видатків, зробивши її не такою «страшною». Дрібничка, але вельми показова: вона свідчить, як про усвідомлення ризиків від збільшення видатків, так і про бажання замаскувати ці ризики від очей пересічного спостерігача. І як своєрідний курйоз можна трактувати суттєве (на 104,7 млн) збільшення витрат на контроль за витратами бюджетних коштів. Тиждень обов’язково відстежить, чи вдасться завдяки такому добре профінансованому контролю зекономити більше, ніж було на цей контроль витрачено.

 

Розглядаючи те, як саме змінилися окремі статті видатків державного бюджету після його коригування новим коаліційним Урядом, мимоволі згадуєш дитячий вірш про Сороку-Ворону. Статті витрат, які були вилучені з проекту бюджету Януковича Тимошенко, показово свідчать про те, хто саме тепер в Україні є неслухняними дітками, які залишаться без «бюджетної кашки».

 

Із бюджету вилучена стаття, що передбачала 3 млрд грн витрат на заходи з підготовки та проведення в Україні чемпіонату Євро–2012. Втім, навряд чи є сенс особливо переживати: ця чималенька сума в проекті бюджету Януковича жодним чином не конкретизована за статтями витрат. Антагоністи «біло-блакитної» влади в цій ситуації могли б вжити слова «корупція» та «дерибан» – але ми від таких характеристик утримаємося.

 

Друге за величиною вилучення – 1,335 млрд, які Уряд Януковича планував виділити на формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом. Очевидно, Аграрному фонду в 2008 буде скрутно: неодноразово помічалося, що його функції дублює Держкомрезерв, і схоже, що бюджетний «Болівар-2008» двох таки не винесе.

 

Схоже, що в Уряді Тимошенко не поділяють захоплення модними ідеями альтернативного палива – статтю, що передбачала кредитування проектів із впровадження технологій енергозбереження та виробництва альтернативних джерел палива, з бюджету було вилучено, а це 951,9 млн грн. І якщо на потреби енергозберігання передбачено виділити кошти за іншою статтею – 303,4 млн грн на структурні реформи в енергетичному секторі, то напрямок альтернативного палива зазнав ще однієї втрати. Уряд Януковича планував витратити 17 млн грн на реконструкцію спиртових заводів для виробництва біопалива. Тепер цю статтю вилучено, і спиртовим заводам, вочевидь, доведеться надалі випускати традиційну продукцію.

 

Серед «ампутованих» статей витрат помітний і регіональний аспект: Донецька область не отримає 360 млн на реконструкцію аеропорту. Проте, ображатися на дискримінацію «донецьких» немає підстав: аеропорт «Бориспіль» так само залишився без 200 млн. Натомість додано загальну статтю «Будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів державної і комунальної власності» на суму 1 млрд 8 млн грн.

 

І нарешті, нелегкі часи очікують компанію «Укравіалізинг», створену Урядом Януковича восени 2007 року. Передбачені для неї 200 млн грн, які мали піти на придбання літаків, тепер будуть надані «державному лізинговому підприємству» без конкретної назви. А якщо врахувати, що відповідно до того ж бюджету «Укравіалізинг» не отримає мільйон гривень на поповнення статутного фонду, то є всі підстави очікувати, що існування цієї структури виявиться недовгим, а її місце займе аналогічна – уже з іншими керманичами.

Загалом із проекту бюджету Януковича були вилучені статті на чималеньку суму 11 804 103 000 грн. Схоже, що справедливість таки є, і за неї дійсно варто було боротися.

 

 

Аналіз нових статей витрат, яких у проекті бюджету Януковича не було, та статей, за якими фінансування було суттєво збільшене, дає змогу чітко окреслити пріоритети Уряду Тимошенко. На першому місці в нього соціальна сфера. Найбільша з «доданих» статей передбачає 2-мільярдну субвенцію місцевим бюджетам щодо оплати громадянами електро- та теплової енергії, газу, квартплати в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень.

 

Ще показовішим є збільшення дотації Пенсійному фонду на сплату пенсій та надбавок з 11,98 млрд грн в бюджеті Януковича до 20,91 млрд грн у бюджеті Тимошенко. А кошти на компенсацію вкладів часів СРСР зросли у 8(!) разів – з 750 млн до 6 млрд. Лише за цими двома статтями населення України має додатково отримати в 2008 році 14,7 млрд грн. А є й інші напрямки соціальних витрат: наприклад, фінансування допомоги родинам із дітьми та дітям-інвалідам збільшилося на 719,9 млн грн. Можна було б порадіти за малозабезпечені прошарки населення, якби не одне але: «вкидання» в економіку такого значного обсягу додаткових грошей неминуче підігріє інфляційні процеси. І про успішність Уряду Тимошенко можна буде говорити тільки після того, як він доведе, що зміг ці процеси стримати.

 

Втім, відображення в чинному бюджеті ще одного пріоритету – енергетичного – дає підстави для оптимізму. На 2,343 млрд грн зросла сума компенсацій НАК «Нафтогаз України» за природний газ, який буде закуплений за високою «імпортною» ціною і проданий населенню за пільговою. Тобто, практика субсидування «Нафтогазом» населення, внаслідок чого компанія була змушена працювати у збиток, була врахована Урядом Тимошенко, і щодо цього було вжито запобіжних заходів. Схоже, що властивий першому КМ Тимошенко «енергетичний популізм» залишився в минулому – тепер влада компенсуватиме енергетичній галузі кошти, недоотримані внаслідок дії пільгових цін на газ.

 

Прикметно, що в бюджеті чітко вирізняються статті, явно внесені з ініціативи Президента Ющенка. Це, зокрема, гроші на проведення робіт зі створення пам’ятників Івану Мазепі та Карлу XII (9 млн грн), на заходи Українського інституту національної пам’яті (7,4 млн грн) та роботу заповідника «Биківнянські могили» (3,19 млн) тощо. Комплекс «Мистецький арсенал» отримає вдвічі більше від передбаченого бюджетом Януковича: 150 млн грн замість 75.[136]

 

І про самого Президента не забули: на обслуговування його діяльності та роботу Секретаріату Президента виділено додатково 12,7 млн грн. А бюлетень «Офіційний вісник Президента України» – одне з головних знарядь юридичної війни між Президентом та Урядом під час оголошення процедури дострокових виборів 2007 року – отримає 2,6 млн грн. 

 

 

А от перелік найбільш «ображених» бюджетних категорій, по яких заплановано різке скорочення видатків, оптимізму не викликає. Так, на реформування житлово-комунального господарства буде виділено на 400 мільйонів гривень менше. Майже на третину – на 192,5 млн. грн. – скорочено кошти на закупівлю та модернізацію зброї та техніки для української армії. Правоохоронці недоотримають 124 мільйони гривень, а додаткові дотації місцевим бюджетам «схуднуть» на 136 мільйонів.