Парадоксально, але репліку «Фє, одєваваєтся как с базара» у свою адресу може почути людина, увесь гардероб якої придбаний за чималенькі гроші у пафосних бутіках. І навпаки – можна втомитися від вислухування компліментів у адресу «базарних речей», які, втім, ніхто і не подумає вважати такими. Адже стильний, елегантний і якісний одяг іноді і простіше, і вигідніше купити саме на ринку. Головне – знати як.
– «Луї Вуїттон»? – запитують мене.
– Ні, – здивовано відповідаю я.
Місце дії – приймальня однієї з найбільших українських компаній. Мій співрозмовник, «олігарх середньої руки», підходить до столу, бере сумочку, що його зацікавила, і з виглядом знавця починає оглядати. За півхвилини стверджуавально киває і фраза повторюється:
– «Луї Вуїттон». Скільки, п’ять?
Одразу видно, що людина обізнана в ціновій політиці бренду – сумочки за 5000 грн його не дивують.
– Та, ні, – сміюся у відповідь, – десять. Доларів.
Чоловік сміється – мабуть, “жарт” здався йому вдалим. Я також задоволена – адже дебютний «вихід у світ» моєї нової сумки виявився ще вдалішим.
«Луї Вуїттон» я придбала абсолютно випадково – на одному з київських базарів, на лотку просто неба. За 60 грн. Чудово розуміючи турецько-китайське походження цього товару, хоча продавець старанно переконував мене, що сумочка зроблена в Італії. Її зовнішній вигляд і якість мене цілком влаштували.
До чого ця розповідь? Річ у тім, що на прийом до керівництва компанії, де я працювала, щодня приходили вельми багаті та впливові люди, знайомі з відомими брендами не з чуток. І багато хто з них звертав увагу на згадану річ. Але ніхто не помітив «підміни», хоча я чесно переконувала всіх в зворотному. Але мені не вірили, мабуть, вважаючи мої відповіді певним кокетуванням. Виникає питання: «Так навіщо платити більше»?
Коли базар кращий за бутік
Річ, придбана на ринку, не завжди сприймається як «базарна». Природно, для цього необхідно витратити набагато більше часу, але бувають і «подарунки долі», коли «ексклюзив» вдається купити і швидко, і дешево.
І навпаки: здійснюючи шоп-тур магазинами на зразок «Глобуса», «Метрограда» або інших торговельних закладів, розміщених на центральних вулицях Києва, часто дивуєшся асортименту і якості речей. Тканина, строчки, шви, аксесуари – іноді низький рівень якості настільки помітний, що стає соромно за продавців. Проте ціни дуже навіть «якісні». Але навіть не в цьому річ: скільки разів траплялося, що я намагалася що-небудь придбати, так би мовити, для душі, незважаючи на ціну. Іноді навіть гроші не жалкувала, коли бачила річ – і, ах – вже не могла її забути. Та зараз це буває настільки рідко, що останнього разу вже і не пригадати.
При цьому я зовсім не прихильниця базарів і дешевих речей. Просто не люблю, коли мене одурюють. А коли потрапляєш у київські магазини часто створюється саме таке враження. А таких магазинів не мало.
Моя слабкість – красиве, добротне і якісне взуття. Колись доводилося витрачати немало часу і сил, щоб придбати недорогі, але при цьому оригінальні туфлі або чобітки. Зараз я можу дозволити собі дороге взуття від відомих виробників. Але часто в цьому просто немає сенсу: адже не так вже складно придбати речі якісніші і дешевші.
Приблизно місяць тому мені потрібні були черевики – лак, «рептилія», високий підбір. Прийшовши в магазин в центрі Києва, дійсно побачила те, що хотіла. Коштували вони приблизно 3000 грн. Вже готова була придбати, але відклала покупку до завтра. За старою звичкою вирішила заїхати для порівняння на базар. І була вражена – побачила навіть кращий варіант. Фабричні черевики (це одразу видно за якістю), за ціною лише 750 грн. Ношу, всі звертають увагу, говорять компліменти.
Приклад №2: побачена по телевізору реклама обіцяла вигідний розпродаж шкіряних виробів. Разом з мамою вирушили в «бутік». У будь-якому випадку я була налаштована на покупку, потрапляла вона під знижку чи ні. Хочу і край! – багатьом дівчатам напевно знайоме це відчуття. Природно, з собою була прихоплена пристойна сума грошей. Привітний, але надто надокучливий хлопець-консультант зустрів біля входу, і ми пересувалися по магазину утрьох. На жаль, не дивлячись на наполегливі бажання продати нам буквально все, що зустрічалося шляхом, я насилу могла уявити, на кого було розраховано подібну «вигідну рекламну пропозицію». Більшість моделей явно застарілі, шкіра груба, поганої обробки, та ще і огидна якість пошиття – нерівна строчка, навіть ґудзики пришиті «невпевнено». Судячи з усього, під виглядом «гламурного розпродажу» клієнтам намагалися «впарить» свідомо неліквідний товар.
Не хотілося повертатися додому засмученою – і ми поїхали на базар. Обійшовши кілька рядів, відчули різницю – варіантів більше, а вартість менша. На одному з манекенів була помічена куртка, що повністю співпадала з моделлю в одному зі свіжих модних журналів. Помацала, приміряла і несподівано перетворилася на «живу рекламу»: кілька покупців спостерігали за приміркою, намагаючись подумки оцінити річ на собі. Купила, а нещодавно по телевізору на одній із зірок шоу-бізнесу я побачила таку саму. Не думаю, що зірка зглянулася б до покупки на базарі. Приємно…
Теорія і практика
Отже, що можна порадити тим, хто хоче придбати стильну цікаву річ на звичайному ринку? Зрозуміло, що ринок від ринку відрізняється. Ціна залежить як від територіального розміщення, так і від покупців. На ринку, розміщеному в центрі міста, ціни разюче вищі за ціни ринків, ближчих до спальних районів. І чим далі базар від центру, тим вигіднішу можна зробити покупку: ціна нижча, а вибір може бути набагато більшим.
Де шукати? Шукати доведеться скрізь. Немає особливої закономірності, адже це ринок. А щоб не попастися на гачок, тому що на базарі також уміють «обробляти» покупців, необхідно спершу ознайомитися з модними новинками і свіжими колекціями. Телепередачі, Інтернет, журнали – ці джерела інформації допоможуть визначитися з фасоном і переконатися, що майбутня річ відповідатиме новим віянням моди. Зрозуміло, що варто врахувати особливості вашої фігури. Озброївшись знаннями, можна рухатися далі.
Прийшовши на базар, не варто кидатися на все і одразу. Ви ж налаштовані на покупку на ринку, тому і повинні мати в своєму розпорядженні більший проміжок часу, ніж для магазинів. Не варто миттєво купувати те, що сподобалося. По-перше, таких виробів може виявитися на ринку дуже багато, і, обновка на вас вже не виглядатиме «ексклюзивно», а по-друге, в наступному ряду вона може бути дешевшою. Найчастіше так і буває: чим далі від центрального входу, тим нижчі ціни. Особисто я, купивши щось «одразу», практично завжди потім усвідомлювала, що гроші витрачені марно, і до чого цю річ носити – незрозуміло.
Якщо ж річ дорога (взуття, верхній одяг), то, є сенс об’їхати кілька базарів для порівняння як асортименту, так і ціни. Не дивлячись на згаяний час, про це ви не пошкодуєте, якщо дійсно хочете виглядати модно.
Визначившись із фасоном, необхідно особливу увагу звернути на якість виробу. Тканина – головний козир одягу, якщо, звичайно, вона добротна. Дорога тканина вигідно підкреслить модель і гідно прикрасить її власника. Не менш важливе пошиття одягу – мається на увазі, чи рівна строчка, чи співпадають малюнки на обох сторонах, як пришиті ґудзики і які вони. Але все-таки найголовніше: тільки одягнувши виріб, ви можете відчути, «ваше» воно чи ні.
Втім, є речі, які на ринку я не стану купувати, – наприклад, білизну, косметику і ювелірні вироби.