В очікуванні джихаду

На найвищому рівні ухвалено рішення знищувати повітряні судна, захоплені терористами, якщо вони з’являться у небі над Україною. Спецслужби не виключать можливості терористичних атак проти нашої країни.

 

Приєднання України до міжнародних антитерористичних операцій, зокрема участь у військовій кампанії на території Іраку, тісна співпраця з США — головним ворогом «правовірних», перетворює нас на об’єкт особливої уваги ісламських екстремістів. Служба безпеки запевняє, що нині у нас не діє жодна з міжнародних терористичних організацій. Однак, як стверджує речник СБУ Марина Остапенко, на території України «фіксуються» окремі прихильники цих ідеологічних засад серед іноземців, переважно вихідців із країн Близького Сходу, Північного Кавказу та Північної Африки. Лише у 2006 році в’їзд до України було заборонено 34 іноземцям, причетним до діяльності міжнародних терористичних організацій, ще 2 спіймали і вислали геть.

 

Втім, стверджувати про цілковиту безпеку не можна. 11 вересня у США, атаки у Мадриді та Лондоні — наступним може бути будь-хто. Україні вже неодноразово доводилося мобілізувати свої антитерористичні підрозділи. Поки що тривога виявлялася безпідставною. Але вже є приводи говорити про те, що міжнародний тероризм, можливо, давно і плідно використовує нашу територію для фінансування своїх бойових осередків.

 

Україні показово нав’язується образ Криму як діжки з порохом, яка може вибухнути у будь-який момент. Олії у вогонь доливають конфлікти, пов’язані з самозахопленням земель кримськими татарами. ЗМІ сусідньої держави активно мусолять цю тему, наводячи «факти» про польові табори кримських татар, у яких буцімто готуються бойовики для війни у Чечні. Кампанія, розгорнута ще наприкінці 1990-х, продовжується досі.

 

«Тероризм ніяк не пов’язаний із релігією ісламу, це зовсім інша ідеологія, яку справжні мусульмани не сповідують», — говорить Фарук Ашур, голова Міжобласної асоціації громадських організацій «Арраїд». Його організація неодноразово підозрювалася пресою в ісламському екстремізмі та ставала об’єктом прискіпливої уваги спецслужб. «Перед проведенням молодіжних таборів ми попереджаємо держоргани про їхнє відкриття, до кожного з них може прийти будь-хто і побачити, що там викладається і вивчається. — пояснює Ф. Ашур. — А галас навколо таборів підняло російське телебачення. Один раз зняли, а показали зовсім не те, що було насправді. Наступного дня в табір приїхали з СБУ і нам довелося пояснювати, що тут діється. Жодних порушень не виявили».

 

Не всі організатори молодіжних таборів із ісламсько-релігійним ухилом, котрі вподобали Кримський півострів, обмежуються просвітницькою роботою серед молоді. Зокрема, помічені представники «Хізб Ут-Тахрір Аль-Ісламі» (Ісламської партії звільнення) — сунітської релігійно-політичної організації, створеної в 1953 році в Єрусалимі. «Хізб Ут-Тахрір» проголошує себе «політичною партією, ідеологією якої є іслам». Її мета — відтворення єдиної, що об’єднає увесь ісламський світ, теократичної держави — халіфату». Між іншим, такою є і мета сумнозвісної «Аль-Каїди».

 

Функціонери організації, попри свої радикальні заяви, намагаються запевнити владу і громадськість, що їхня єдина місія — просвітницька. Заборону партії в Росії, Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Сирії та кількох інших країнах вони називають політичним переслідуванням за інакодумство. У Криму представники «Хізб Ут-Тахрір» з’явилися завдяки татарам-поверненцям. Ця організація стала відомою українському загалу після скандалу 2-річної давнини, викликаного екстрадицією 11 громадян Узбекистану, яких звинуватили у причетності до «Хізб Ут-Тахрір».

 

У Кримському регіоні уже стали тенденцією спроби реєстрації мусульманських громад, незалежних від Духовного управління мусульман Криму (ДУМК), котре наголошує на прихильності до світського устрою держави і лояльності до офіційної влади. 2006 року кількість автономних мусульманських громад сягнула 35. Їх реєстрація набуває ознак фактичної легалізації тієї само «Хізб Ут-Тахрір», але вже у вигляді власне релігійної структури, в якій відділення (халкі) набувають офіційного статусу релігійної общини. Варто зазначити, що кількість мусульманських організацій в АРК, які взагалі діють без реєстрації, досягла 600 проти 318 офіційно зареєстрованих ДУМК.

До проявів екстремізму кримських мусульман штовхають швидше не підступи світового тероризму, а місцеві реалії. Свавілля чиновників, до речі, здебільшого представлених православними християнами, тотальна корупція, штучно підігріте негативне ставлення місцевої слов’янської більшості до репатріантів — все це вже спричинило міжетнічне протистояння. Якщо ситуацію кардинально не змінити, вигадки преси про кримських моджахедів можуть стати реальністю.

 

Носії ісламської ідеї давно розтеклися всією Україною. Їх чимало навіть у столиці. Наприклад, в кав’ярні на Хрещатику за чашечкою кави можна запросто зустріти активіста палестинського ФАТХу. Хоча він особисто засуджує ісламістів-терористів, партія, членом якої він є, має бойове крило, визнане більшістю країн терористичною організацією.

Переважно це студенти або бізнесмени, які відкрили тут власну справу і легалізувалися. Але є чимало сповідувачів ісламу, які перебувають у країні незаконно. Участь нелегальних мігрантів, котрих ніхто не облікує, в економіці — суттєва загроза для безпеки країни. Вони контролюють певні види бізнесу, часто — злочинного.

 

Правоохоронці у більшості випадків просто не можуть знати достеменно, чим ці люди займалися на Батьківщині і чи не підтримують досі контакти зі своїми радикально налаштованими земляками. А тим часом контрафакт, фальшована валюта, наркотики — традиційні шляхи фінансування ісламських терористів.

 

Наприклад, у середині 1990-х у Києві діяла група арабів, переважно біженців із Лівану, окремі з яких були членами терористичної групи «Хезболла». Її учасники мали тісні стосунки з потужними столичними злочинними угрупованнями. Зокрема — Бориса Савлохова, колишнього короля київського рекету. Ліванським ОПГ керував Адхам Мухамед Гамлуш. Прибув він у Київ 1992 року. Вчився в Політехнічному інституті, кинувши навчання, взявся за торгівлю. За даними міліції «навів мости» з митниками аеропорту «Бориспіль». Потім Гамлуш зав’язав партнерські стосунки з Пекул Карбюла Хусейном, допомагаючи йому переправляти нелегалів із Лівану до Західної Європи. Знайомство з таким собі Хазем Хасаном дало черговий поштовх «бізнесові» Гамлуша — він взявся ще й за збут фальшивих доларів США і важких наркотиків, що розповсюджувалися в Києві ліванськими студентами і членами місцевих злочинних угруповань. Згодом Гамлуш зійшовся з ліванцями Бааюн Мохомад Алі Махмудом (на прізвисько Муккі), Ромові Мохомад Ісматом (Мухамед), Аль Саїд Ахмад Хашимом (Жак) і Екд Мохомад Ібрагімом, котрі оптом скуповували в Гамлуша фальшиві банкноти, а потім реалізовували їх у «роздріб». У той же час влада Лівану розшукувала Гамлуша за здійснення низки убивств, розбійних нападів, замовлених злочинів. У 1995 році 11 учасників російської філії організації Гамлуша були затримані в Санкт-Петербурзі місцевими оперативниками, а трохи пізніше групу київських сподвижників у священній боротьбі з іновірними затримав УБОЗ під час збуту фальшивих доларів.

 

Що стосується сьогодення, то правоохоронці констатують збільшення спроб контрабанди великих партій героїну. Скільки спроб були вдалими, звісно, не знає ніхто. Як результат співпраці зі спецслужбами та правоохоронцями інших країн, Службою безпеки України у цьому році було вилучено понад 460 кг «товару», вартість якого за цінами «чорного ринку» становить близько 32 млн дол. Усе вказує на те, що героїн йшов із Афганістну, в якому цей експорт контролюється «Талібаном», одним із засновників якого є надхненник атак на хмарочоси у Нью-Йорку Усама бен-Ладен.

 

21 липня в Іллічівському морському порту працівники СБУ, за підтримки Служби зовнішньої розвідки України, Агентства боротьби з наркотиками США (DЕА) та правоохоронних органів Туреччини, завершили багатоходову міжнародну операцію — вилучено 174,5 кг героїну. Наркотики знайшли у схованці вантажівки, що прибула поромом із Грузії.

 

Правоохоронці стверджують, що у недалекому майбутньому може зникнути межа, яка відокремлює боротьбу з наркобізнесом від боротьби з тероризмом.

 

В Україні створені передумови для виникнення позабанківської системи грошових переказів типу «Хавала», яка активно використовується у світі для фінансування тероризму. Принаймні, так вважають експерти Служби безпеки України. За оцінками їхніх американських колег, в цій системі обертається близько 200 млрд дол.: частина з них — перекази людей, які працюють на чужині, частина — операції легальних компаній з метою уникнення оподаткування, а частина — транзакції екстремістських організацій.

 

У огляді СБУ уточнюється, що перекази типу «Хавала» з’явилися задовго до виникнення банківської системи західного типу. В Пакистані й Афганістані вони відомі як «хунди», в Китаї — «чіп» або «фей член». Засновані вони на тісних ділових і родинних зв’язках, що базуються на взаємній довірі. Серед особливостей таких систем: повна анонімність відправника і одержувача; висока швидкість і дешевизна переказів порівняно з сучасними міжнародними платіжними системами. Відправник передає гроші «операторові» в країні свого перебування. «Оператор» повідомляє телефоном чи електронною поштою інформацію про факт отримання грошей, суму й ім’я отримувача своєму «колезі» — зазвичай це його родич або добрий приятель, який проживає у країні призначення. Після отримання цього сигналу відбувається передача коштів із рук в руки. За даними СБУ, «оператор», надаючи послугу відправникові, бере за своє посередництво, як правило, 1%. Натомість «оператор», який працює з одержувачем, заробляє на різниці між офіційним курсом валют і курсом «чорного ринку». Такі особливості обумовлюють великий інтерес до систем типу «Хавала» з боку міжнародних організованих злочинних угруповань, зокрема й терористичних.

 

Таким чином Україна, навіть уникнувши атак ісламістів, може поступово перетворитися на транзитний пункт наркотиків та фінансів для організаторів терактів за кордоном, якщо не удосконалить своє законодавство.