Василь Васютин журналіст

Взяти касу

ut.net.ua
9 Листопада 2007, 00:00

 Графіка: Андрій Єрмоленко

 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хвиля нападів на фінансові установи не спадає. Нещодавно у Києві було пограбовано два банки з інтервалом у 30 хвилин. Але банкіри й досі не вважають грабіжників проблемою № 1 і не поспішають посилювати охорону.
  
26 жовтня у Києві серед білого дня за якісь півгодини було пограбовано відділення “Індекс-Банку” й “Укрпромбанку”. Все скидається на те, що у цих злочинів один організатор і виконавці. У першому випадку банк позбувся 100 тис. грн, у другому — 3 тисяч. При цьому нападник влаштував стрілянину. Від одного місця злочину до іншого бандит дістався на авто, замаскованому “шашечками”. Адже зазвичай таксі викликають підозри в останню чергу. Вражає і нахабність грабіжників: замість того, щоб одразу тікати зі столиці, злочинці під носом у численних міліцейських патрулів перетнули половину міста, щоб “взяти” інший банк.
 
До цього часу найбільший резонанс викликали серійні пограбування, скоєні у Києві навесні і влітку. 4 травня у столиці було сталося два напади у Дарницькому районі. Жертви — відділення «Таврики» і «Приватбанку». 17 липня пограбували відділення «Приватбанку» на Харківському шосе в Дарницькому районі. 10 серпня — «Ощадбанк», розташований неподалік від попереднього місця. 28 серпня «виставили» відділення «Приватбанку» у Деснянському районі. Остання здобич грабіжників — 30 тис. грн і 6 тис. дол. Якщо вважати, що всі ці напади вчинені однією бандою, то їхній «прибуток» уже становить 172 тис. грн, 26 тис. дол. і 8 тис. євро. Наразі жодних результатів не дають ані розклеєні містом описи ймовірних грабіжників, ані солідна винагорода, яку пропонують за їхні голови. Влітку 100 тис. грн за інформацію про місце перебування злочинців запропонувало Міністерство внутрішніх справ. Стільки ж — «Приватбанк». Досі «конкурувати» зі столичними бандитами за вартістю власних голів могли тільки донецькі нападники, які 8 червня застрелили охоронця відділення «Фінростбанку» і протягом кількох хвилин винесли 8 тис. дол., 6 тис. євро і 160 тис. грн, — за повідомлення про їхнє розташування обіцяли 100 тис. грн. Зловмисників не знайшли, тому винагороду до цього часу ніхто не отримав. У процесі розслідування згаданого випадку було виявлено інше злочинне угруповання. Правоохоронцям Краматорська вдалося затримати двох грабіжників, яким інкримінують як мінімум 3 пограбування банківських відділень у цьому місті. Восени минулого року вони здійснили напади на відділення «Ощадбанку». Другий наліт був кривавим: завідувачка відділенням і касир одержали вогнепальні поранення в голову, одна із жінок залишилася без ока. І все це — заради мізерної здобичі: 883 грн у першому випадку та 2600 грн і 5 тис. рос. крб — у другому. Останній напад грабіжники зробили 6 липня цього року на відділення «Приватбанку». «Заробили» на ньому близько 8 тис. грн, 1000 дол. і незначну суму в євро.
 
Графіка: Андрій Єрмоленко 
 
Особливості пограбування 
Нападники об’єктом своїх діянь переважно обирають установи, у яких велика ймовірність наявності готівки — дрібні відділення, що входять до розгалуженої мережі банку, який працює з видачею пенсій та грошовими переказами, або ж молоді банки, які часто не гребують участю у нелегальних конвертаційних схемах. Вік злочинців переважно 20—30 років, діють вони групами по двоє-троє. Більша частина тих, кого вдалося затримати правоохоронцям, — безробітні, дехто раніше мав проблеми із законом за дрібніші правопорушення.
 
Перед «наскоком» злочинці вивчають шляхи відступу та внутрішнє устаткування приміщення. Сам напад триває не більше 5 хвилин — оперативна група реагування не встигає вчасно доїхати на місце злочину.
 
Найкращий спосіб заволодіти солідною сумою — змовитися з кимось із персоналу банку або ж влаштуватися на роботу самому. Людину, яка охороняє мільйони за порівняно скромну винагороду, не так вже й важко спокусити можливістю великого і легкого заробітку. Та й банківські служби безпеки інколи не надто ретельно перевіряють тих людей, які йдуть стерегти гроші. У такий спосіб вдалося отримати у липні солідний куш нині вже затриманому охоронцеві відділення «Інпромбанку» у Феодосії. Влаштувавшись на роботу за підробленими документами і пропрацювавши лише 3 дні, він накивав п’ятами, винісши разом із двома спільниками близько 2 млн грн.
 
Здебільшого подібні злочини розкривають, якщо вдалося спрацювати за гарячими слідами. Так, 23 квітня на місці “скрутили” нападника, який намагався пограбувати відділення «Індустріалбанку» у Голосієвському районі Києва, оглушивши охоронця гантелею. 29 вересня його було засуджено на 3 роки позбавлення волі. Однак, найчастіше пограбування банків належать до категорії «глухих» справ.
 
Тепер зі швидким настанням темряви і переходом на зимовий час, існує ризик зростання кількості нападів. Є категорія злочинців, які використовують власне ці переваги сезону і здійснюють пограбування перед самим закриттям банківських відділень.
 
Охорона просить вогню
Наразі банкіри занепокоєні тим, що Міністерство внутрішніх справ намагатиметься використати сплеск пограбувань на свою користь, посиливши монопольне становище на ринку охоронних послуг.
 
«За статистикою, якщо міліціонери охороняють гроші, бандити «беруть» банки набагато рідше, — стверджує керівник Центру зв’язків із громадськістю МВС Костянтин Стогній. — По-перше, міліціонери озброєні набагато краще, аніж звичайні охоронці. А, по-друге, завжди можуть викликати підкріплення». Речник МВС переконує, що «міліціонери не пішли б на змову зі злочинцями». Іншої думки заступник голови правління «Приватбанку» Юрій Пикуш. «Державна служба охорони не може захистити від усього, — скаржиться банкір. — От, для прикладу — в Одесі інкасатор ДСО МВС украв 2,5 млн гривень».
 
Працівникам держохорони також закидають те, що вони часто з’являються на роботі п’яними, без зброї та бронежилетів. І вартість їхніх послуг у середньому 24 грн за годину охорони, у той час, як у приватних охоронних фірм — до 12 гривень. Також, банкіри не задоволені тим, що договір на надання послуг Держслужба охорони укладає настільки хитро, що не завжди гарантує виплату компенсації, в разі недбалості її працівників.
 
«ДСО щокварталу пише нам листа з вимогами збільшити оплату, а ми торгуємося, — говорить заступник голови правління «Першого інвестиційного банку» Сергій Каплін. — Іноді відділення не може «відбити» витрати на охорону, тому багато банків просто ставлять сигналізацію».
 
Олександр Усіков, директор донецького агентства «Нові технології охорони», стверджує, що міліція часто свідомо вставляє палиці в колеса приватним охоронним структурам. Його компанія особливо гостро зіштовхнулася з цим під час пограбування ювелірної крамниці «Золотий лев» восени 2004 року. У той час, як його підлеглі прибули на місце злочину уже за 3 хвилини і намагалися затримати нападника, правооохоронці ніяк не реагували на численні дзвінки навіть сторонніх людей, які повідомляли про стрілянину в центрі Донецька. Патруль приїхав лише за 20 хвилин. Проте згодом керівництво Донецького УМВС у всьому звинуватило приватних охоронців, традиційно заявивши про їхній низький рівень забезпечення і відповідальності.
 
«А у нас, між іншим, і сигналізаційний пульт, і авто, і бронежилети кращі, аніж у ДСО, — каже Олександр Усіков, який до виходу на пенсію сам пропрацював на різних посадах у міліції. — Єдина проблема — відсутність вогнепальної зброї».
 
Ще у 2004 році Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект, що дозволяв банкам створювати власні структурні підрозділи, озброєні автоматичною і напівавтоматичною нарізною вогнепальною зброєю. У цьому документі зазначалося, що поява у банків власних «командос» покращить охорону банківських цінностей під час їхнього збереження, перевезення й інкасації, а також підвищить безпеку клієнтів. Проте згодом проект було відхилено.
 
Боржники гірші за бандитів 
Нині міліціонери та чиновники Національного банку хочуть зобов’язати банки тримати в кожній своїй точці охоронця, встановити камери спостереження, куленепробивне скло на касах (висотою до стелі) та інші спеціальні засоби захисту. Але, швидше за все, кількість пограбувань банківських установ у зв’язку з цим не зменшиться, оскільки самі фінустанови не зацікавлені в застосуванні сили проти грабіжників у своїх стінах.
 
За неофіційною інформацією охоронці відділень багатьох банків одержують інструкції: не затримувати грабіжників, що уриваються в банк. Такі настанови пояснюються просто: якщо під час пограбування почнеться сутичка між бандитами і охоронцями, під час якої, не дай Боже, постраждає клієнт або працівник банку, це дуже сильно нашкодить репутації кредитно-фінансової установи, віджахне клієнтів. Тому охоронці мають вказівку: натиснути тривожну кнопку, розблокувати двері відділення й очікувати прибуття міліції — репутація важливіша за фінансові втрати.
 
Оскільки посилена фізична охорона створює незручності для клієнтів, банки віддають перевагу технічним новинкам. Пасивна безпека дає змогу заощаджувати чималі гроші.
 
Наприклад, «OTP Bank» запровадив систему, за якої кожен сейф буде відкриватися за 15 хвилин після введення шифру. За словами прес-секретаря банку — Маргарити Бондаренко, у разі пограбування виграний час врятує ситуацію і дасть можливість вчасно прибути службі охорони. Щоправда, натомість клієнтам доведеться запастися терпінням, очікуючи видачу готівки. Поза тим, у кожній філії банку будуть встановлені відеокамери.
 
У «Приватбанку», на відділення якого нападали найчастіше, будуть вистежувати грабіжників із космосу. Як повідомила прес-служба установи, для посилення охорони до кінця року буде введено систему супутникового спостереження за усіма 2,6 тис. відділеннями. Голова правління банку Олександр Дубілет визнає, що стара система охорони виявилася мало ефективною.
 
Однак, витратитися на посилену охорону в підсумку доведеться не банкірам, а їхнім клієнтам. Голова правління «ТАС — Бізнесбанку» Андрій Кияк не виключає можливості підвищення банками цін на деякі свої послуги, наприклад, комісійні. «Банки — не альтруїсти. У них є 1001 спосіб одержати додаткові доходи», — зазначає він.
 
«У нас, слава Богу, пограбувань не було, — заявив голова правління «Укрсоцбанку» Борис Тимонькін. — Та й невдячна це справа — грабувати банк. Уся каса в нашому банку коливається від 150 до 200 млн дол. Гроші розкидано по сотням сховищ, які мають кілька рівнів охорони. Але навіть якщо й украдуть мільйон — то це відносно невелика втрата. Більше грошей у нас пропадає у зв’язку із неповернення кредитів. Таке злодійство коштує банківській системі сотні мільйонів гривень».

[366]

 
КОНТРОВЕРСІЯ
Гаррі Гаррісон
автор книги “Сталевий щур рятує свті”

«З усіх численнихформ злочинної діяльності пограбування банків — напевно, найкорисніше для особи і суспільства. Людина,ясна річ, одержуєкупу грошей. Дотого ж вона приносить суспільству користь тим, щознову пускає в обіг купу готівки. Економіка стимулюється, торговці процвітають, народ з величезною цікавістю читає про злочин, а поліція маєшанси виявити свої численні таланти.Добре усім. Я, щоправда, чув, як де-які дурні стверджують, що це шкодить банкам. Форменна нісенітниця.Усі банки застраховані, так що вонинічого не втрачають, а страхові виплати незначні в загальному обороті страхових компаній. Тому єдинашкода, що може статися, — це мікроскопічне зменшення виплачуванихдивідендів. Зовсім мала ціна за все добре».