ФОТО: Сайт магазину іграшок MODELLERS LOFT, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Українські діти із захватом бавляться ляльковим Адольфом Гітлером, тому не дивно, що у цій країні дедалі більше поширюються ксенофобія та нацизм. Батько президента Андрій Ющенко, за даними розслідування незалежного ізраїльського історика з Москви, ймовірно, у роки Другої світової війни служив нацистам і, швидше за все, згодом прищепив вірність ідеалам Третього Райху синові Віктору. А той – вже своїм дітям, віддавши їх до школи, де докладно викладають основи гітлерівської пропаганди». Цю маячню послідовно втовкмачують у голови не тільки нашим громадянам, а й усій світовій спільноті. Й подекуди вельми успішно.
Гітлеропупсики
Останній скандал, пов’язаний із буцімто поширенням в Україні нацистських ідей, триває і досі. Принаймні, закордонні ЗМІ продовжують передрук статей про те, що у київських іграшкових крамницях іде жвава торгівля ляльками Адольфа Гітлера, і застерігають: «Продаж таких іграшок може тільки посприяти героїзації фундатора нацизму» (ізраїльський 7kanal.com, 4 травня). Почалося все з того, що відомий київський журналіст Андрій Капустін натрапив у одній хрещатицькій крамниці на таку одіозну іграшку. Цяцьку пропонували купити кожному охочому приблизно за $250. Він написав із цього приводу гнівну статтю, яка вийшла друком 19 квітня – напередодні дня народження фюрера – в газеті «Дзеркало тижня». За п’ять днів до цього російські ЗМІ анонсували вихід у світ книги-розслідування про начебто нацистське минуле батька президента України.
Новина про вкрай неоднозначну ляльку в київських крамницях швидко облетіла світ. Чому вона перетворилась на сенсацію, можна лише здогадуватись, адже такий самий іграшковий диктатор тайванського виробника продається в багатьох країнах світу (до речі, у Великій Британії чи США він коштує набагато дешевше, ніж в Україні). Реакція російських ЗМІ цілком очікувана: вони вже котрий рік поспіль показують нашу країну з найгіршого боку, вдаючись при цьому до найбрутальніших спекуляцій. Традиційно дуже потішив російський телеканал «Перший», який стверджував – іграшкового Адольфа кияни розгрібають із неймовірною швидкістю (щоправда, в кадр потрапила лише пара відвідувачів крамниці, котрі розглядали полиці без особливого захвату).
Несподіванкою стало те, що німецьке інформагентство DPA |про сплеск неонацизму в Німеччині в наступній статті| майже дослівно переповіло сюжет .jpg)
російських колег, хоча допустило «ляп», зокрема, послалося на українську газету «Zerkalo tizhden’». Далі, правда, з певними ремарками, маячню «Першого» повторила британська телекомпанія BBC, використавши при цьому відеоряд російського каналу. Естафету підтримали газети «Дейлі мейл» та «Дейлі телеграф», прикметно, що вони теж писали суржиком:«Zerkalo tizhden’», що свідчить про передрук із DPA. Їхня інтерпретація роздумів розгніваного київського журнліста вилилася в новину про те, що лялькових Гітлерів виробляють саме в Україні, більше того – в планах запуск лінії з виробництва іграшкових концентраційних таборів і тому подібного. Коли помилка стала очевидною, «Дейлі телграф» прибрала статтю зі свого сайта. Також зник з Інтернету скандальний відеосюжет ВВС. Тим часом журналісти Тижня спробували дізнатися хоч якісь подробиці про персону автора сюжету Джейн Гаддон (Jane Haddon). Але у Мережі вона згадується лише в контексті того скандального матеріалу, чимось іншим на журналістській ниві ця пані не прославилася. У свою чергу журналіст Андрій Капустін повідомив Тижню про намір притягти до суду західні ЗМІ, які викривили інформацію, викладену у його статті про «барбі-фюрера». «Я не залишу це просто так», – заявив він. Водночас корпорація BBC розпочала внутрішнє розслідування з приводу появи в її ефірі провокативного телесюжету.
.jpg)
.jpg)
російських колег, хоча допустило «ляп», зокрема, послалося на українську газету «Zerkalo tizhden’». Далі, правда, з певними ремарками, маячню «Першого» повторила британська телекомпанія BBC, використавши при цьому відеоряд російського каналу. Естафету підтримали газети «Дейлі мейл» та «Дейлі телеграф», прикметно, що вони теж писали суржиком:«Zerkalo tizhden’», що свідчить про передрук із DPA. Їхня інтерпретація роздумів розгніваного київського журнліста вилилася в новину про те, що лялькових Гітлерів виробляють саме в Україні, більше того – в планах запуск лінії з виробництва іграшкових концентраційних таборів і тому подібного. Коли помилка стала очевидною, «Дейлі телграф» прибрала статтю зі свого сайта. Також зник з Інтернету скандальний відеосюжет ВВС. Тим часом журналісти Тижня спробували дізнатися хоч якісь подробиці про персону автора сюжету Джейн Гаддон (Jane Haddon). Але у Мережі вона згадується лише в контексті того скандального матеріалу, чимось іншим на журналістській ниві ця пані не прославилася. У свою чергу журналіст Андрій Капустін повідомив Тижню про намір притягти до суду західні ЗМІ, які викривили інформацію, викладену у його статті про «барбі-фюрера». «Я не залишу це просто так», – заявив він. Водночас корпорація BBC розпочала внутрішнє розслідування з приводу появи в її ефірі провокативного телесюжету.
Роман із кофеїном
14 квітня низка ЗМІ повідомила про те, що в Москві вийшла друком книжка ізраїльського історика Юрія Вільнера «Андрій Ющенко: персонаж і «легенда», присвячена, як вже згадувалося, нібито співробітництву батька президента України з нацистами. «Аналіз документів дозволяє з високим ступенем впевненості припускати, що Ющенко в період війни співробітничав з німцями спочатку як «лагерний поліцай», а потім і як агент-інформатор», – цитує пресса автора. Натомість дочитавши вельми нудний твір Вільнера, розміщений в Інтернеті, можна стверджувати, що наведені в книзі документи дозволяють також із «великим ступенем вірогідності припускати», що Ющенко-старший на службі в нацистів не був. Однак автор робить протилежний висновок.
.jpg)
До речі, дивина з самим дослідником. Принаймні, ні в ізраїльських, ні у російських історичних колах діяч на ім’я Юрій Вільнер не відомий. Власне, окрім скандальної книжки, жодних свідчень про існування такого історика у відкритих джерелах не існує (а люди цього фаху завжди мають за собою шлейф публічних виступів, статей, монографій тощо). Більше того: нікому з моїх колег досі не вдалося потримати в руках «Персонажа і «легенду» у друкованому вигляді.
Як з’ясував Тиждень, першоджерелом електронної версії твору Вільнера став «Комунікаційний портал України». Свого часу його використовувала Комуністична партія України як інформаційно-пропагандистський ресурс. Нині, крім ідентичної абревіатури та вельми прокомуністичного контенту, про зв’язок цього сайта із КПУ нічого не нагадує.
Попри те, що повна версія «Персонажа і «легенди» на kpunews.com датується 4 квітням цього року, анонс же появи цієї книги друком – 10-ма днями пізніше, лідер кримських комуністів Леонід Грач у своїх роздумах «Напередодні візиту американського президента», опублікованих 25 березня, на Вільнера вже посилається. Помітний і той факт, що чергова порція звинувачень Ющенка в нацизмі почала виливатися напередодні візиту президента США Буша до України, а завершилася після самміту НАТО в Будапешті.
До речі, особисто мені одразу впало в око таке: автор починає свою працю епіграфом, для якого вибрав цитату з інтерв’ю брата Віктора Ющенка Петра про те, що їхній батько ще у Німеччині захопився кавою. Саме Леонід Грач зі своїми соратниками з часу виборів Президента активно експлуатують цю цитату, ставлячи питання: як це в’язень концтабору міг куштувати каву? І одразу на нього відповідає: звісно, якщо він співробітничав із нацистами! Зовсім не беручи до уваги такого факту – «присадити» на кофеїн радянських полонених могли військові США, які визволяли їх із таборів.
Важко документально довести, що звинувачення України та Президента в нацизмі є ланками одного ланцюга. Та висвітлення події зі встановленням 2003 року в Донецьку білбордів із карикатурним зображенням Ющенка у вигляді Гітлера, звинувачення у співпраці його батька з фашистами наштовхують на думку: в провідних російських ЗМІ існує настанова прив’язувати Україну до нацизму з будь-якого приводу. Згадка про дітей Президента у контексті скандалу довкола школи, в якій використовували у навчальному процесі образ фюрера, нічим не обґрунтовані заяви директора ізраїльського меморіалу Яд-Вашем (політика, якого в Ізраїлі вважають проросійським) про участь Шухевича у знищенні євреїв, нарешті історія з лялькою Гітлера цю думку підтверджують.
[518]
САМОЗАХИСТ
Галя Койнаш
Харківська правозахисна група
Впливати можна
Я написала всім ЗМІ, які розповсюдили цю недостовірну інфу. Вказала на неприпустимі порушення журналістської етики, оману аудиторії та фактичний наклеп на українського колегу (Капустіна). Жодних відповідей не отримала, та деякі ЗМІ зняли ці новини зі своїх сайтів, кілька дрібних – написали спростування. Наразі (5 травня) висить на «Німецькій хвилі» та «Дейлі мейл». Я пишу лист із попередженням: або вони подадуть спростування, або звернемося зі скаргою до їхніх регулюючих органів. Звичайні громадяни можуть писати листи до редакторів і власників ЗМІ. А можна приєднатися до нашої ініціативи. Державні ж структури не мають втручатися, якщо маніпуляція чи наклеп ідуть від недержавних інституцій – але не залишати без відповіді жоден випадок, коли це здійснюється державними органами.