Нафтою по радару

ut.net.ua
25 Липня 2008, 00:00

 

 

  

 

Чехи вже звикли до того, що Росія періодично влаштовує їм «свої дні». Як правило, раз на рік у трубах російського нафтопроводу «Дружба» відбувається щось незрозуміле: падає тиск, зупиняється постачання сировини. Такі «технічні» проблеми трапляються на новорічні свята. Після них проблеми одразу зникають, і труби знову повні чорного золота. Однак цього разу «критичні дні» імперії припали на літо. Щоденний план поставок у 16 500 т сирої нафти не виконується з перших днів липня. В п’ятницю, 11 липня, чеське МЗС попросило Російське посольство в Празі дати пояснення. «Не хочу вірити, що Росія нас намагається за щось покарати», – висловив надію чеський міністр промисловості Мартін Ржіман.
 
Москва тільки через три дні вустами торгпреда Росії в Чехії повідомила, що виникли технічні проблеми з добуванням, і організаційні перебої з нафтою не обмежаться одним тижнем, а триватимуть весь липень. Таким чином Чехія недоотримає аж 40% місячного обсягу сировини. Варто звернути увагу, що «технічні й організаційні перебої» не торкнулися ні Білорусі, ні України, ні Словаччини, Польщі чи Угорщини, які «сидять» на тій самій трубі «Дружба». Це, взагалі-то, не дивно, адже ні для кого не секрет, що «технічні проблеми» не що інше, як відповідь Росії на чесько-американський договір про побудову протиракетної радарної бази США, який був підписаний за декілька днів до перекриття нафтової труби.
 
БЕНЗИН ЯК ПИВО
 
«А чого нам боятися? – відповідає запитанням на запитання про проблеми з російською трубою водій Їржі з південної Чехії, котрий саме залив у свою kod’у 30 л бензину на заправці «Джет» (JET). – Це тільки якісь ритуальні танці. Бензин був і буде, як пиво. Тільки платити за них будемо все більше й більше. Ось і все».
 
На заправці жодних черг. Що, власне, й дивно, бо в невеликій мережі з 44-х заправок «Джет», що належить в Чехії концернові «Коноко-Філіпс», бензин, в перерахунку, майже на гривню дешевший, ніж у конкурентів. До речі, в Чехії бензин і дизпаливо дорожчі, ніж у Бельгії чи Австрії: аж 11 грн за літр. Причина полягає в податках на пальне, які в Чехії вищі, ніж передбачає законодавство Євросоюзу.
 
ЄС від своїх членів вимагає, щоб вони мали в резервуарах запаси сирої нафти на три місяці. А Європейське енергетичне агентство навіть готує рекомендацію – підняти обсяг національних запасів аж на 120 днів. На початку літньої кризи з поставками з Росії у чехів був запас на 95 днів.
 
«Якби зменшення поставок тривало один-два місяці, для Чеської республіки це не було б жодною проблемою. На заправках цього би ніхто не відчув», – заявив Франсуа Флужелс, гендиректор чеського концерну «Уніпетрол», який є власником двох із трьох чеських нафтопереробних заводів – «Літвінов» і «Кралупи над Влтавою».
 
АЛЬТЕРНАТИВА «ДРУЖБІ»
 
З липня 1996 року у Чехії для нафто-проводу «Дружба» є альтернатива. Уряд тодішнього прем’єра, а нині – президента Вацлава Клауса побудував нафтопровід «ІКЛ» із німецького міста Інголштадт. Труба завдовжки 170 км і діаметром 71 см прокладена, як то кажуть, на перспективу: за рік нею може протекти аж 10 млн т нафти. Труба «Дружба» із середини 1960-х років, діаметром 52 см, може дати щорічно максимум 9 млн т. Чехії на рік вистачає 7,7–8 млн т.
 
Нафтопровід «ІКЛ» у Німеччині підключений до нафтопроводу «ТАЛ» із італійського Терсту. В цьому його унікальність – він може з танкерів перекачувати в Чехію й російську нафту, й сировину з аравійських країн. Саме цією гілкою, яку можна розцінити як аналог українського проекту «Одеса – Броди», в Чехію потрапляє понад 2 млн т нафти щороку. Українська труба внаслідок протидії російського лобі в Україні так і не працює в запланованому режимі.
 
Але у випадку якогось довготривалого й принципового російського бойкоту, якщо російська нафта не поступатиме ані з «Дружби», ані з «ІКЛ», сьогодні в Чехії є лише один нафтопереробний завод – «Кралупи над Влтавою», – який може без обмежень переробляти аравійську сировину. Устаткування заводів «Літвінов» та «Парамо Пардубіце» довелося б переробляти. До того ж, нафтопровід «Дружба» на території Чехії належить чеській державі. Й у цій трубі російської нафти лише 69%. Понад 16% іде з Азербайджану та понад 4% – з Казахстану. Кожен 25-й кубометр – із чеської Моравії.
 
ГОВОРИТЬ І НАКАЗУЄ ПУТІН
 
Зрозуміло, що байці про організаційно-технічні проблеми ніхто в Чехії не повірив. Але чеські урядовці витримали паузу, щоб не ляпнути чогось зайвого. Пройшло кілька днів, і радник замдиректора російської компанії «Татнєфть» Нуріслам Субаєв зізнався агентству Reuters, що поставки в Чехію знизилися тому, що «Татнєфть» продала більше нафти Туреччині, нафтопереробному заводові «Тупрас». «Нам просто не вистачало об’єму для виконання плану наших поставок «Тупрасу». Він наш довготривалий партнер й ціну платить кращу», – пояснив Субаєв.
 
Ось вони – неуточнені технічні й організаційні проблеми. У відповідь прем’єр Путін на засіданні уряду в присутності ЗМІ наказав у повному масштабі відновити поставки нафти в Чехію і «працювати з усіма партнерами так, щоб ситуація не повторилася». Не дивлячись на пафос цих слів, їх у Празі сприйняли зі скептичною посмішкою. І тут ніхто не сумнівається, що Москва свій дешевий трюк з «технічними проблемами» знову колись повторить. Збоїв у роботі труби очікують уже восени, коли чеський парламент буде ухвалювати угоду про будівництво американського радара. Чи традиційно – під Новий рік, коли, як вважають чехи, всі росіяни зап’ють.


Графіка: Павло Ніц