Страхуючись від кризи

Перший морозний день осені до всього видався ще й вітряним. Йдучи до страхової компанії, уявляю, як має виглядати людина, у котрої іпотечний кредит у доларах, депозит у банку «під мораторієм» і хвиля скорочень на роботі. Щільніше загортаюся в картату шаль, відчиняю двері цього офісу, розуміючи: вигляд маю як треба – змерзла й із розпачем в очах.

 

– Я би хотіла застрахувати свій кредит від невиплати. – Кажу прямо, як і годиться при вирішенні серйозних питань.

    

– Дівчино, що ви таке кажете, – дивується страховий агент. Жодна страхова зараз не візьметься за таке! Це ж стовідсотковий ризик для нас! Завтра вас звільнять із роботи й нам доведеться за вас кредит виплачувати, чи ви при своєму глузді?

 

– Але ж у вас на сайті написано, що ви таку послугу надаєте, – не відступаю.

 

 

–  На сайті багато чого може бути написано, та я вам кажу – немає такої страховки. Ич чого закортілося… – кпив із мене страховик, на котрого я, за роллю, покладала останні надії.

 

 

Компаній, котрі страхують фінансові ризики фізичних осіб тільки в теорії, Тижню вдалося відшукати одразу кілька. В одних категорично відмовляли, навіть не дослуховуючи «слізної» історії про заморожені депозити, кредитні зобов’я­­зання та захмарні курси валют. У інших – ухиляючись від прямої відповіді, сумлінні консультанти довго пояснювали, що за такими програмами зараз не страхують, а страховий платіж, навіть якби компанія пішла мені назустріч, ви­явився би захмарним. У підсумку, домовитися полюбовно не вдалося у жодній із компаній. Тобто де-факто такої послуги на ринку… просто немає. «Багато хто хотів би так застрахуватися», – співчутливо теоретизує Костянтин, консультант зі страхових продуктів компанії «Оранта». – «Проте якщо ви завтра втратите роботу, а долар коштуватиме 10 грн, і таких, як ви – тисячі, тоді страхова просто збанкрутує!»

 

Безробіття й безгрошів’я – біда, та не катастрофа. Застрахувавши, наприклад, життя позичальника, можна бути певним – СК виплатить банкові все до решти. У разі настання страхового випадку, звісно. «Цей поліс підійде тим сім’ям, де працює, приміром, тільки чоловік, на нього оформлено кредит. Тож у разі чого… страхова потурбується про родину, виплативши решту кредиту» – уникаючи «фатальних» слів пояснили нам у  «ПЗУ Україна», куди кореспондент Тижня прийшла як клієнт за полісом страхування життя позичальника. Якщо зважитеся на таку страховку, звертайте увагу не тільки на тарифні ставки, а передовсім на те, що саме вважають страховим випадком. Деякі компанії обумовлюють у договорі лише смерть через нещасний випадок, інші – навіть інвалідність І, ІІ та ІІІ груп, а також смерть з будь-яких причин.

 

 

«Страхування депозитів» – звучить гордо й інтригує. Передовсім з огляду на одіозний мораторій НБУ, котрий досі не дає можливості вкладникам забрати з банків свої кревні. Сплативши страховій компанії 0,43% – 2,98% від тіла депозиту (залежно від банку та терміну дії договору страхування), можете бути упевнені, що вклад майже у вашій кишені.

«Майже», тому що страховик не допоможе забрати гроші просто зараз – треба дочекатися… банкрутства банку. Тільки це визнано страховим випадком згідно з договором. На думку Дмитра Маруженка, директора департаменту андерайтингу та перестрахування СК «Провідна», «впровадження такого продукту – радше PR-хід окремих компаній у період кризи, аніж реальне бажання запропонувати якісний, добре прорахований за ризиками й економічно доцільний продукт».

 

Більшість страховиків, котрих опитав Тиждень, вважають такий вид страхування недоцільним для тих, у кого депозит не перевищує 150 тис. грн (адже повернення його в разі банкрутства банку забезпечить Фонд гарантування вкладів). Зокрема, Антон Тютюн, заступник голови Правління ВАТ «БТА Банк» переконаний, що саме Фонд «є основним інструментом хеджування ризиків вкладників», а шукати потрібно не страховика, який вбереже й порятує депозит, а надійний банк, котрий не збанкрутує. Щоправда Олександр Філонюк, президент Ліги страхових організацій України, застерігає від орієнтації в цій справі на рейтинги банків: «У кризові часи це не може бути показником надійності».

 

Андрій Неїжко, керівник відділу продажів СК «Життя», що також має справу й із фінансовими ризиками, прогнозує, що процедура повернення коштів страховиком значно швидша, аніж Фондом, а тому послуга буде корисною тим, хто хоче уникнути паперової тяганини після банкрутства банку. Як і тим, хто тримає на депозитах більшу, ніж «гарантована», суму.

 

 

«Страхова компанія – це не благодійна організація» – відрубав консультант однієї з провідних компаній. «Шутіть ізволітє» – іронізували в іншій. А даремно… Адже російські страховики, скажімо, вже розробляють новий страховий продукт – «страхування від звільнення», вважаючи чинну систему державного соціального страхування на випадок безробіття малоефективною. Українські страховики поки до такої інновації не готові. «Не думаю, що зараз на часі впровадження нових послуг. Страховики радше оптимізуватимуть і покращуватимуть сервісні складові вже чинних видів страхування», – міркує Ольга Шинкаренко, перший заступник голови правління СК «Нова». Натомість пан Філонюк вважає страхування від звільнення дуже перспективним видом і очікує його появи в Україні, проте… після стабілізації економічної ситуації, адже наразі такий продукт є невиправдано ризиковим для страховиків.

 

«Чомусь оце тепер лише волають – «застрахуйте, бо звільняють. А де ж ви раніше були, коли на роботу влаштовувалися?» – присоромлював мене співробітник страхової. Довелося йти ні з чим із чергового офісу, котрий «гарантує виплати».

 

У попередньому числі Тижня ми писали про топ-3 фобій українців періоду економічної кризи. Серед них – втрата роботи та заощаджень і зниження рівня життя. Як виявилося, з більшістю страхів доведеться боротися самотужки, бо навіть страхові компанії можуть боятися.