Бігти чи не бігти

Місяць тому інформаційні стрічки світових агентств облетіла новина: «Уряд України заборонив кроси». Такого надзвичайного заходу потребувала надзвичайна ситуація – за страшним збігом, із початку нинішнього навчального року на уроках фізкультури померли п’ятеро учнів різного віку – 12-річна дівчинка в Чернівцях, 15-річний хлопець у Запоріжжі та його ровесник у Луцьку, на змаганнях із тхеквондо загинув 13-річний мешканець Дніпродзержинська. Останньою краплею стала смерть п’ятикласника на Львівщині.

 

Відтак 5 листопада Кабмін видав постанову, якою визнавав нечинною її попередницю від 15 січня 1996 року №80, де були визначені норми оцінювання фізичної підготовки учнів та студентів. Утім, і в більш важливих речах уряд каже «а» й забуває про «б» – нових нормативів досі немає і навряд чи вони незабаром з’являться.

 

З острахом пробираюся вузькими шкільними коридорами, які ведуть до спортзалу. Завдання нелегке, оскільки мене повсякчас намагаються збити з ніг маленькі розбишаки з шостих та п’ятих класів. То тулячись до стіни, то маневруючи поміж учнями, які проносяться повз мене з явно ненормативною швидкістю, врешті дістаюся місця призначення. За 10 хвилин у Галини Пашегорьєвої, вчительки фізкультури загальноосвітньої школи №69 міста Львова, розпочнеться урок. На її думку, зменшення нормативів є більше ніж позитивним кроком у фізичному вихованні дітей: «Фізкультура – це не муштра, ми не в армії. Урок має бути розвантаженням і приносити задоволення, тоді заняття йтиме на користь дітям».

 

Як стверджує Галина Миколаївна, перегляд попередніх норм дуже актуальний. Дітям усе важче виконувати завдання, які ставить перед ними шкільна система. Для прикладу, щоб отримати оцінку «відмінно» за біг на витривалість, п’ятикласникові потрібно було подолати 1500 метрів за 7 хвилин і 5 секунд, десятикласникові ту саму відстань – за 5 хвилин 45 секунд. Серед інших нормативів, які Кабмін начебто визнав нечинними, але які й надалі практикують у школах – відтискання від підлоги, яких п’ятикласникові на «відмінно» треба зробити 28, десятикласникові – 37, а студентові – 44. Я, звісно, боюся применшити рівень моєї фізичної підготовки, але, здається, навіть із п’ятикласниками конкурувати не здатна.

 

Загалом «після постанови» особливих змін в організації навчання немає, уроки відбуваються так само двічі на тиждень, діти займаються як завжди: хлопці грають у баскетбол, а в дівчат – гімнастика. До змін належить скасування раніше обов’язкових нормативів із бігу на швидкість та витривалість. Усі інші – стрибки, відтискання, спортивна хода, вправи на гнучкість, учні, як і раніше, складатимуть
наприкінці навчального семестру. Адже наразі школі не запропонували жодної альтернативи з проведення уроку фізкультури. Хоча з’явилася ранкова розминка, яку проводять у класах щоранку, перед початком уроків. Крім того, всім учням у примусовому порядку рекомендували пройти повне медичне обстеження, з кардіограмою та енцефалограмою: вірогідні вади здоров’я виявляють саме під час таких обстежень. «Насправді масових відхилень як таких немає, все це суто індивідуальне, на розвиток патологій упливає чимало чинників, а стреси та додаткові навантаження лише сприяють хворобі», – розповідає Тижню Тетяна Волощук, дитячий кардіолог львівської дитячої поліклініки від 4-ї комунальної міської лікарні. На думку Тетяни Анатоліївни, більшості з тих, хто приходить до неї «за звільненням», фізкультура зашкодити не може. А за наявності певних проблем учнів скеровують до спеціальної чи підготовчої групи здоров’я, де, відповідно, менше навантаження.

 

Пані Тетяна переконана, що справжньої шкоди завдають не фізичні навантаження, а неправильне харчування, екологічні негаразди, стреси, далеко не здоровий спосіб життя дітей. «Знаєте, як стверджують наші невропатологи? Кажуть, що через ці комп’ютери кожну другу дитину треба ставити на облік. Учням потрібно рухатися, вони ростуть, міцніють, у них багато енергії, прос-
то не треба замінювати оздоровчі вправи тестами, які не кожен дорослий виконає. Завдання школи – виховувати не олімпійців, а здорових людей».

 

Утім, за твердженням лікарів, кількість тих, кому під силу повне навантаження на шкільній «фізрі», невпинно зменшується з року в рік. Діти погано харчуються, віддають перевагу фаст-фуду, просиджують багато часу за комп’ютером, не гуляють на вулиці достатньо часу. Тому насправді нормативи варто було б переглядати не через 12 років чи після трагічних подій, а щодва-три роки. А реально покращити стан фізичної підготовки школярів могли б різноманітні гуртки й секції, якби тренери приходили до школи та займалися з дітьми залежно від їхніх бажань і зацікавлень. Учителька шкодує, що їхній спортзал не обладнаний тренажерами, що могли б зробити уроки продуктивнішими й цікавішими: «Адже, загалом, дітям фізкультура подобається, особливо в молодших класах».

 

У цьому я змогла переконатися вже за кілька хвилин. Навколо мене зібралася зграйка зацікавлених п’ятикласників, тих самих, яким ще півгодини тому дивом не вдалося збити мене з ніг. Усі в один голос запевнили, що вони страшенно люблять бігати й стрибати, а найбільше полюбляють, цитую, «стрибки через козла». Своєю чергою, Лесик Урбан, учень 10-го класу, ставиться досить прохолодно до послаблення вимог до фізичної підготовки. «Ті нормативи були можливі й реальні, все залежить, як до них підходити», – каже він. Але Галина Миколаївна виправляє його: насправді відмінних оцінок із нині забороненого бігу були лічені одиниці. Тому урядова постанова ще й урятувала багатьох його однокласників від погіршення остаточного результату в шкільному атестаті.

 [1060]