Синім полум’ям

Такого в Києві не було навіть під час руїни початку 1990-х. У неділю, 14 грудня, на Лівому березі Києва вже три дні не було гарячої води й опалення. Люди грілися, використовуючи джерела енергії, що залишилися, – електрику й газ. Хто не мав обігрівачів, вмикав усі конфорки на кухні. В кого обігрівач був, ставив грітися каструлі з водою – щоб помитися. Близько полудня витрати газу зросли настільки, що тиск у мережі впав до критичної межі. Запобіжники на газорозподільних пунктах сприйняли це як неконтрольований витік – і замкнули клапани. Конфорки в сотнях багатоповерхівок згасли, так і залишившись повернутими в положення «увімкнено».

 

Спочатку опалення й гарячу воду, а потім і газ вимкнули – посеред зими! – без жодних причин. Адже й мер, і прем’єр-міністр запевняли, мовляв, кияни нічого не винні енергопостачальникам.

 

 

Ще в п’ятницю користувачі українського Інтернету почали мобілізуватися на акції протесту. Хто хотів мітингувати під Кабміном (йому підпорядковується «Нафтогаз», який скоротив поставки газу для комунальних енергогенеруючих підприємств), хто вимагав іти на Хрещатик (київській владі де-факто підпорядковуються ТЕЦ, за послуги котрих кияни справно платять).

 

Дійшло до того, що в ситуацію втрутився особисто президент. Ющенко надіслав мерові телефонограму з вимогою терміново вирішити ситуацію з тепло- й водопостачанням.

 

У п’ятницю ввечері Господарський суд Києва за позовом Київської міської держадміністрації (КМДА) ­заборонив дочірним компаніям НАК «Нафтогаз України», «Укртрансгаз», «Газ України», ВАТ «Київгаз» і ВАТ «Київоблгаз» відмикати та обмежувати поставки газу «для підприємств та організацій, що виробляють теплову енергію для надання житлово-комунальних послуг населенню». Ще 3 грудня Леонід Черновецький сказав, що столиця не залишиться без водопостачання, доки він живий. А в четвер, 11 грудня – щойно закінчилася чергова сесія Київради – більше п’яти тисяч будівель відімкнули від гарячої води й перевели на мінімальне опалення.

Київенерго вже давно погрожувало почати відключення, якщо міський бюджет не компенсує різниці між тарифами й собівартістю послуг. Мовляв, через це енергетики не можуть розплатитися з поставниками газу, й ті обмежують їм ліміти.

 

Володимир Триколич, заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» заявив, що Київенерго заборгувало компанії 365 млн грн. А населення, яке споживає газ напряму через свої котли, за його словами, розраховується на 98%.

 

Та київська влада боргів не визнає. Мер каже, що Київ розрахувався перед Київенерго на 102%. Опозиція в Київраді це підтверджує.

 

«На цей час місто компенсувало Київенерго різницю в тарифах, – повідомила Тижню член бюджетної комісії Київради Наталя Новак (Блок Кличка). – А борги між Київенерго, Київводоканалом та іншими енергопостачальниками – їхні внутрішні фінансові труднощі, до яких кияни не мають стосунку». 

 

Одержати від влади інформацію про обсяги боргу перед енергопостачальниками неможливо. Так само неможливо зрозуміти, що відбувається з грошима киян, сплаченими за послуги ЖКГ. Складається враження, що чиновники ділять пайку з Київенергохолдингом |див. Довідку|, і тому їм не вигідно називати реальних цифр. Проте зрозуміло одне – Київенерго хоче підвищити тарифи, й тому шантажує місто.

 

Промерські депутати говорять, що ситуацію створив Кабмін, який не виплатив – у вигляді субвенцій – місту кошти для компенсації газу, що подорожчав. І це правда. Про цей кабмінівський борг Києву Тимошенко не каже ані слова. Зате прем’єр пообіцяла на найближчому засіданні уряду розглянути питання «кризових явищ» у Києві й не проминула нагоди зайвий раз «копнути» не любого їй мера.

 

«Під час виборів міського голови Черновецький витратив бюджетні кошти на нечесні виплати й у кінці року залишив бюджет Києва без грошей, – сказала Тимошенко. – Гроші, які кияни заплатили за газ, він відправляє на рахунки своїх компаній в офшорні зони».

 

Депутат Блоку Кличка Дмитро Андрієвський каже про те, що мер створив скандальну ситуацію з відключенням, щоб аргументувати подальше подорожчання комунальних послуг.

 

«Із закладених у міському бюджеті (на компенсацію різниці в тарифах – Тиждень) 501 млн грн виплачено лише 54%», – стверджує Андрієвський. – Ці цифри вказані в звіті КМДА на сайті адміністрації. Аби поповнити бюджет, мер запровадив диференційовані тарифи для юридичних осіб, згідно з якими вартість послуг зросла в 3–5 разів. Внаслідок такої «тарифної оптимізації» лише в Солом’янському районі столиці призупинили господарську діяльність 10 великих підприємств. Тому всі ці звинувачення на адресу Кабміну й «Нафтогазу» – не більше ніж політичні ігри, підсумок яких – підвищити тарифи для всіх.

 

 

У понеділок, коли тепло вже з’явилося, комісія Київради із ЖКГ розглянула ситуацію з відключенням гарячої води 11–12 грудня. Блок Кличка вніс проект про доцільність існування Київенергохолдингу, до складу якого входить Київенерго. Висновок депутатів невтішний – приватні власники на чолі життєво важливих компаній не виправдали довіри.

 

«Уся ця ситуація вкотре доводить потребу реформи ЖКГ. Потрібні прямі договори споживачів послуг зі всіма постачальниками, зокрема й із Київенерго, – каже Тижню депутат Київради Анатолій Коваленко. – Тоді Київенерго не зможе кивати на погану роботу київської влади, що їй підпорядковуються ЖЕКи, які й затримують оплату послуг. Проте за ці роки пакет акцій міської громади значно розмився й становить (за оцінками експертів, позаяк точної інформації немає) від 20% до 50%. Оскільки приватні особи зацікавлені лише одержувати надприбутки, підприємства, що забезпечують життєдіяльність міста, треба повернути у міську власність.

 

Комісія з ЖКГ так і не ухвалила проекту. Повернув його на доопрацювання голова комісії Юрій Бондар, який одночасно є керівником … Київенергохолдингу.

 

Автор проекту – екс-голова Київенерго Іван Плачков – вважає, що в ці вихідні від техногенної катастрофи Київ урятували звичайні «стрілочники» – працівники тепломереж. «Навантаження на мережі за температури мінус 10–15оС небезпечне тим, що може розірвати труби, а це – повний колапс, – сказав Плачков Тижню. – А ще ж тільки початок зими».