(Не)панацея

Пані Надію, маркетолога однієї транснаціональної корпорації, до офісу страхової компанії привела, як вона каже, крайня потреба. «Оформлятиму поліс добровільного медичного страхування», – ошелешує вона кореспондента Тижня. «Так, для мене це необхідність. До кінця минулого року я мала страховку від своєї компанії, тому ніколи не переймалася, куди і до якого лікаря податися. Я просто телефонувала до своєї страхової. А що тепер? Соціальний пакет скоротили, але я не збираюся марнувати час у чергах до державних лікарень!» – дратують похмурі альтернативи Надію.

 

 

Більшість опитаних Тижнем страховиків кажуть, що частка фізичних осіб з-поміж клієнтів програм добровільного медичного страхування протягом осені тільки зростала. Наталія Войченко, начальник управління роздрібного продажу СК «ІНГО Україна», вважає, що поведінка Надії доволі типова: «Ті, хто раніше користувався корпоративною медичною страховкою, звикли отримувати якісне медичне обслуговування, тому після переходу на іншу роботу, звільнення або скорочення соціального пакета на під­приємстві бажають і далі користуватися привілеями, які надає поліс. Адже медичне страхування для клієнта – це не лише оплата вартості послуг лікаря, а й вирішення низки інших проблем, таких як вибір лікаря, медичного закладу чи навіть організація операції». «Не можна ігнорувати і чинник інфляційних процесів, – називає ще одну причину зростання популярності страхування серед фізичних осіб Ольга Дроб’язко, заступник голови правління СК «Здорово». – Вартість медичних послуг і ліків за четвертий квартал останнього року збільшилася на третину. Тому клієнт воліє частково перекласти свої витрати з лікування на страхову компанію, адже їх повна вартість нинішнього року може бути не під силу для пацієнта, особливо це стосується престижних приватних клінік».

 

 

Як виявилося, знайти компанію, що радо застрахує здоров’я фізичної особи, не так просто, як може здатися під час гортання яскравих інтернет-сторінок. Більшість великих страхових компаній пропонують послуги добровільного медичного страхування корпоративним клієнтам, тобто юридичним особам. Номінально страхування фізосіб також є, але на практиці ці пропозиції обмежуються страхуванням туристів, тобто полісом, з яким більшість мають справу, готуючись до закордонної подорожі.

 

Приватно член голови правління однієї зі страхових компаній пояснив таку позицію страховиків тим, що співпраця з підприємством дає змогу застрахувати одразу кілька десятків чи навіть сотень осіб зі штату компанії. Крім того, в Україні саме цю страховку вважають «вхідними воротами до компанії». Тобто страховик пропонує у пакеті й інші свої продукти (зокрема майнові). Саме тому за оформлення некорпоративних полісів страховики беруться неохоче.

 

 

«Страховка – це не панацея!» – іронізує колишня клієнтка страхової компанії, поліс якої передбачав лікування в одній із найбільш знаних приватних клінік столиці. «Приміром, оплатила поліс – близько $700 на рік. І що? Приїхала швид­­ка – платіть 70 грн, прийшла з грипом до терапевта – 50 грн. Прийшла на масаж, а мені кажуть: «Ви вичерпали ліміт сеансів, сплачуйте повну вартість». Страховку ж купувала для того, щоб не платити, а не щоб на кожному кроці гаманця відкривати», – нервує пані, яка відтепер воліє лікуватися самостійно.

 

Страховики знизують плечима, мовляв, чому ж не читаємо договору. Страхування – справа не з дешевих, а бюджетні страхові поліси мають багато обмежень: необхідність самостійно купувати медикаменти під час амбулаторного лікування, найрізноманітніші франши­­зи на вартість ліків чи надання окремих видів послуг (приміром стоматологічних), неповне відшкодування за стаціонарне обслуговування, ліміт часу перебування у стаціонарі (навіть до одного–трьох днів!), обмежена кількість планових вакцинацій і вітамінізацій, суворий перелік аптек, у яких потрібно купувати ліки, неповне відшкодування вартості медикаментів іноземного виробництва. І навіть чітко визначені межі вашого перебування у момент виклику швидкої (якщо ви виїхали далі ніж 30 км за межі столиці, доведеться додатково оплатити транспортні витрати клініки). Будь­­те також готові самостійно оплатити комплексний медичний огляд, необхідний для оформлення договору (його вартість може сягати 2000 грн і більше), а також доплатити страховикові, якщо маєте хронічні недуги (від 500 грн у разі грижі до 2000 грн за наявності катаракти).

 

«Оформляючи поліс добровільного медичного страхування, обо­в’язково звертайте увагу на обсяг програми страхування, перелік випадків, у яких для вас буде оплачено й організовано медичну допомогу, а також на перелік випадків і хвороб, на які не поширюється страхове покриття, порядок надання медичної допомоги», – радить Сергій Парфенюк, директор зі страхування СК «НАСТА».

 

Якщо ви все ж таки вирішили страхуватися, експерти переконують передусім обирати компанію, а не зовні заманливі програми, що можуть рясніти численними обмеженнями й франшизами. «Під час кризи обов’язково треба звертати увагу на авторитет і стабільність страхової компанії, оскільки вже не секрет, що деякі з них відмовляються від такого виду страхування, як медичне, або зовсім ідуть з ринку. Непоодинокими є випадки, коли компанії не мають можливості сплачувати рахунки від медичних закладів, відповідно їхні клієнти не можуть отримувати передбачені договором послуги. Тому слід звертатися тільки до страховиків із хорошими рекомендаціями, зокрема й від медичних клінік», – зауважує Леся Щербако­­ва, начальник управління партнерського продажу СК «Провідна».