Яма-2012

Вітчизняні дороги завжди «з’їдали» багато бюджетних грошей і славилися своїм травмуючим ефектом для транспортних засобів. Надія нарешті отримати хороші шляхи з’явилися два роки тому, коли заявка України і Польщі перемогла в конкурсі УЄФА на проведення фінальної частини європейської футбольної першості. Державна цільова програма підготовки до Євро-2012 декларує, що «від кордону будь-якої сусідньої країни до будь-якого міста проведення футбольних матчів має бути забезпечена можливість проїзду дорогою державного значення з транс­порт­но-екс­плуатаційним станом європейського рівня». Проте сьогодні чиновники кажуть, що ремонт і будівництво українських доріг не є основною вимогою УЄФА. А це може означати, що європейські дороги в Україні до 2012 року так і не з’являться.

 

 

Загальна вартість пропонованих областями дорожніх робіт до Євро-2012 сягала 120 млрд грн. Але до плану за­рахували лише третину заявленого. Тож у планах, які Тижню окреслили в Укравтодорі, не було нічого аж надто грандіозного: побудувати 300 км но­­­вих доріг, реконструювати 263 км наявних і провести капітальний ремонт 4024 км автошляхів. На все про все потрібно 42,7 млрд грн, з яких 63% становлять кредити. Їх Укравтодор отримував від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, американського банку Morgan Stanley. Та внаслідок кризи велику частину позиченого на дороги держава змушена була повернути достроково.

 

Тому дорожні плани підготовки до Євро-2012 було зірвано. Лише за минулий рік у межах підготовки до чемпіонату планувалося відремонтувати 1400 км доріг. Голова Укравтодору Вадим Гуржос нещодавно заявив, що у зв’язку з достроковим поверненням кредитних коштів не вдалося виконати навіть 50% запланованих робіт. Та зараз пан Гуржос випромінює оптимізм, каже, що «проблеми позаду», й пророкує «шалений обсяг» робіт на цей рік.

 

Отже, цього року заплановано залучити загалом близько 11 млрд грн з небюджетних джерел. «575 млн грн – від ЄБРР, 400 млн грн – від міжнародних фінансових структур, близько $1 млрд – від іноземних комерційних банків і ще трохи від українських», – каже Гуржос. І запевняє: торішній провал не повториться. За участі прем’єра Юлії Тимошенко 21 квітня підписано угоду з Міжнародним банком реконструкції та розвитку на надання позики у 3,2 млрд грн. Гроші спрямують на реконструкцію 130 км траси Київ – Харків і, як зауважила Тимошенко, «на ремонт доріг із найбільшою концентрацією ДТП».

 

Кабмін також виділив 500 млн грн на будівництво та реконструкцію об’їзних доріг навколо Одеси, Дніпропетровська, Донецька і Києва. Проте ця сума виглядає мізерною з огляду на великі обсяги запланованих робіт. До того ж, за словами пана Гуржоса, продовження столичної окружної ще на стадії проектування. А отже, поки справа дійде власне до будівництва, може зрости вартість робіт, що потребуватиме або залучення нових коштів, або зниження якості покриття.  

На жаль, жоден масштабний автодорожній проект в Україні не було доведено до кінця. Чого лише варта історія з першим в Україні автобаном Київ – Одеса.

 

 

Ця весна принесла небувалий врожай ям і вибоїн – ними уражено близько 80% шляхів державного і місцевого значення. Вадим Гуржос звинувачує в цьому погоду, мовляв, надто часто цієї зими температура повітря перетинала нульову позначку – то вгору, то вниз. А голова автодорівської компанії «Автомобільні дороги України» Валерій Вощевський скаржиться на брак коштів: «Кожен кілометр дороги потрібно ремонтувати раз на п’ять років. Це 30 тис. км на рік. Для цього щороку потрібно як мінімум 16 млрд грн. Ми ремонтуємо не більш ніж 3 тис. км». Тижню в Укравтодорі повідомили, що отримують на поточний ремонт шляхів місцевого значення 3 тис. грн на 1 км за норми 7,7 тис. грн, державного значення – 6,2 тис. проти 25,9 тис. грн.

 

Цікаво, що в держбюджеті-2009 на поточні ремонтні роботи саме 16 млрд грн і передбачено. До 1 трав­­ня автодорівці обіцяють полатати всі дороги державного значення, до 1 червня – місцевого.

 

Ось тільки такі латки – захід украй неефективний. Уже за лічені місяці на їхньому місці оголяються старі вибоїни. Особливо там, де асфальт зі смолою заливають прямо в калюжі. Через такий діряво-латаний стан дорожнього покриття, за статистикою Державтоінспекції, стається 15–20% ДТП. І це лише офіційні, тобто занижені, цифри.

 

 

«Євро-2012 не та подія, що ладна зробити з України територію сучасних «хайвеїв», – переконаний один із очільників Громадського комітету контролю за підготовкою до проведення Євро-2012 Андрій Капустін. Крім того, на його думку, гості чем­піонату навряд чи масово пересуватимуться автошляхами. «Вони до цього не звикли, відстані надто великі, тому основним видом транспорту для них стане літак», – переконаний Капустін. Орієн­­та­­­ція на «окрилених» гостей чітко простежується й у звітах Укравтодору. Великі суми бюджетних грошей буде виділено окремо на капітальний ремонт під’їзних доріг до летовищ. Приміром, для одного лише івано-франківського аеропорту, який планується використовувати як запасний для відвідувачів львівських матчів, передбачено 500 млн грн, для луцького, який використовуватимуть з тією самою метою, – 290 млн грн. При цьому пан Гуржос каже, що «дороги – це не першочергове питання в підготовці до чемпіонату».

 

Окремою проблемою лишаються дороги в містах, якими вже точно пересуватимуться гості чемпіонату незалежно від того, прибули вони на літаку чи на власній автівці. Це питання перебуває у компетенції місцевої влади.

 

Якщо в Харкові, який славився на всю країну жахливими шляхами, реконструкція ведеться на повну, то в Донецьку та Києві, що завжди були взірцями, щорічне латання – наразі єдине, чим влада тішить водіїв. Андрій Капустін переконаний, що з дорогами, як, власне, і зі стадіонами, готелями й аеропортами, проблем не буде в тих містах, де є зацікавлений потужний інвестор. Рінат Ахметов – у Донецьку, Ігор Коломойський – у Дніпропетровську, Олександр Ярославський – у Харкові. «Там, де панує хаос, як-то: в Києві, Одесі та Львові, будуть проблеми, – впевнений Капустін. – Будівництво стадіонів, реконструкція доріг просуваються повільно».