Альтернативна енергія

Саміт Європейський Со­­юз – Росія, що відбувся минулого тижня в Хабаровську, ще більше заплутав напружені відносини Москви та Брюсселя у галузі енергетики. Російський пре­­зидент Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що не може гарантувати Європі безперебійного постачання газу у майбутньому. Він також наголосив, що Росія не братиме участі в Енергетичній хар­­тії – Міжнародному договорі 1994 року, який, зокрема, відкрив би для іноземних інвестицій російський нафтогазовий ринок. Нагадає­­мо, що Москва ще у квіт­­ні запропонувала свою альтернативу Енергетичній хартії, але ЄС не виявив до цієї ініціативи інтересу. Верховний уповноважений ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Ха­­в’єр Солана роз­­повів Тижню про місце Росії в енергетичній політиці Європейського Союзу, а України – у Східному партнерстві.

 

 

– Передусім енергетична безпека ЄС не може бути гарантована якимось одним рішенням або одним трубопроводом. Насправді енер­­ге­тична безпека – це комбінація різних заходів, таких як посилення
внутрішнього енергетичного ринку, енергетична ефективність, використання власних енергетичних ресурсів та відновлюваних джерел енергії. Якщо говорити про інфраструктурні потреби, то ми поліпшимо внутрішні зв’язки між країнами – членами ЄС і збудуємо термінали з прийому скрапленого природного газу. Ми також віддані ідеї розвитку Південного газотранспортного коридору до Каспійського регіону, що диверсифікує як експортні канали, так і постачальників. Південний коридор – один із наших ключових пріоритетів. Це також відкрита концепція, що може включати різні проекти. 

 

8 травня у Празі ЄС провів саміт за участю виробників і транзитних країн, зокрема з Азербайд­жаном, щоб пришвидшити бу­­дівниц­­тво Південного коридору. Результати дуже позитив­­ні. У спільній де­­кла­­рації ми погодили єди­­ну стратегію та чіткий графік завершення пов’я­заних із Південним коридором проектів, зокрема підписання міжурядової угоди щодо «Набукко» в липні та щодо проекту ITGI наприкінці року. Тепер нам слід просуватися в цій справі.

 

Ми також активно працюємо з українською газотранспортною сис­­­­­темою. 23 березня Україна та Європейська Комісія організували в Брюсселі конференцію на тему розвитку системи й ухвалили спіль­­ну декларацію. Це важливий проект, який, я певен, матиме вигоду для всіх учасників.

 

 

– ЄС і Росія є взаємозалежними енергетичними партнерами. ЄС – це головний російський споживач, а Росія – наш основний зовнішній постачальник енергії. І так залишатиметься у найближчому майбутньому. Утім, є потреба відновити довіру піс­­ля газової кризи, яка розгорілася цієї зими між Росією та Україною і яка мала серйозні наслідки для споживачів у ЄС. Наша взаємозалежність має бути комфортною, ми повинні не допустити будь-яких нових перерв у газопостачанні. В інтересах Росії – працювати з нами над створенням надійної системи, яка унеможливить такі проблеми в майбутньому.

У короткій перспективі ми б хотіли, наприклад, домовитися з Росією про поліпшений механізм раннього запобігання можливим перервам у газопостачанні. Наші енергетичні від­­носини в далекій перспективі мають бути ретельно визначені в новій угоді між ЄС та Росією, яка зараз у процесі переговорів. Угода повинна прописати обов’язкові резер­­ви заради дотримання принципів Договору про Енергетичну хартію.

 

 

– Після нещодавнього запуску Східного партнерства я вважаю, що ЄС може запропонувати багато. Насамперед проект дасть змогу поглибити наші двосторонні відносини з кожним нашим східним партнером. Якщо конкретно, ми пропонуємо можливість нових угод про асоціацію, що включатимуть детальні та всебічні договори про вільну торгівлю, за допомогою яких наші східні партнери зможуть налагодити тісніші відносини з ЄС. Крім того, хочемо полегшити подорожі до ЄС, поступово лібералізувавши візовий режим, але це станеться, якщо дотримуватимуться умови керованого та безпечного перетину кордонів. Також прагнемо поглибити спів­працю в енергетичній галузі, щоб посилити енергетичну безпеку. І, нарешті, ми пообіцяли надати додаткову фінансову підтримку з боку ЄС для виконання завдань, покладених на Східне партнерство.

 

Ще одним аспектом є створення нового багатостороннього механізму під егідою Східного партнерства. Він має забезпечити нову основу для прийняття спільних викликів та співпраці. Уже наступного місяця мають бути запущені чотири тематичні платформи з проектами в різноманітних галузях: демократія, ефективне управління та стабільність; економічна інтеграція й наближення до норм ЄС; енергетична безпека; міжнародні контакти. Ці першочергові ініціативи нададуть нашій багатосторонній співпраці додаткового поштовху.

Дозвольте мені повторити одну річ: ми хочемо наблизити наших східних сусідів до ЄС, допомагаючи їм провести потрібні політичні, економічні та соціальні реформи. По більшості з них боляче вдарила світова економічна та фінансова кри­­за. Багатьом треба провести чималу роботу у сфері демократії та верховенства права. Ми прагнемо допомогти їм досягнути прогресу там, де вони цього хочуть. Коротко кажучи, їхня безпека, стабільність та процвітання неминуче пов’язані з нашими. І в інтересах ЄС вивести наші відносини на новий рівень.

 

 

– Україна – наш ключовий партнер у Східному партнерстві. Це країна, з якою ЄС досягнув найбільшого поступу в зміцненні відносин. Я відзначив ще у 2004 році, що якість і глибина відносин між ЄС та Україною безпосередньо залежать від якості української демократії та реформ. Так воно й залишається.

 

Україна зробила важливі кроки у бік демократії та провела важливі реформи. Про­­те їх усе ще багато попереду. ЄС і надалі готовий підтримувати Україну в русі вперед. Це вимагатиме узгодженішої реформаторської діяльності. Реформи мають особливе значення у контексті глобальної фінансової кризи. Я вітаю український уряд із поверненням до співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це важливо.

 

Однак є чітка потреба у подальшій роботі над поліпшенням інституцій, консолідацією верховенства права тощо. До того ж завдяки вдалим реформам Україна стане привабливішою для іноземних інвесторів. Дозвольте наголосити, що без внутрішньої стабільності неможливо впоратися з великими викликами майбутнього. ЄС очікує від України подальшого розвитку та реформ, що посилять її позиції і в Східному партнерстві. Україна мо­­же й повинна стати прикладом для інших партнерів.