Колектив «Українського тижня» змушений заявити про факти штучного обмеження доступу нашого видання до читачів.
Чимало українських видань, серед них і «Український тиждень», власним коштом надають частину тиражу для розповсюдження поміж авіапасажирів на місцевих та міжнародних авіалініях. Наша співпраця з компанією «Міжнародні авіалінії України» тривала довгий час, і ніщо не передбачало будь-яких проблем. Понад те, з початку 2010 року ми запропонували нашим партнерам новий проект – англомовний дайджест Ukrainian Week, який, зважаючи на відгуки, сподобався читачам. Готувалася до підписання додаткова угода, згідно з якою збільшувалися кількість і частота розповсюдження англомовного дайджеста на літаках МАУ.
Проте несподівано 28 травня, наступного дня після візиту президента і його команди до Львова, працівник авіакомпанії В. Азбукін без пояснення причин повідомив, що компанія розриває відносини з нашим виданням «із сьогоднішнього дня» (!). Щоправда, через певний час ми отримали листа за підписом віце-президента МАУ А. Борисюка, в якому нам повідомили, що «у зв’язку з впорядкуванням друкованої продукції, що розповсюджується на рейсах авіакомпанії», дія угоди припиняється з 30 червня 2010 року (в авіакомпанії помітили, що контракт передбачає місячний термін повідомлення про розірвання відносин). Отже, авіакомпанія «впорядкувала друковану продукцію», викинувши з переліку одне видання – журнал «Український тиждень».
Ми розуміємо, що це вимушений крок наших бізнес-партнерів. Неважко також зрозуміти, що ніхто у чинній владі офіційно не підтвердить, що це рішення прийнято на їхню вимогу (точніше, на вимогу якогось чиновника чи депутата, який побачив або прочитав журнал у літаку). Проте нескладно здогадатися, чому партнер, який напередодні підтвердив згоду на поглиблення співпраці та підписання угоди про це, раптом о 9-й (!) годині ранку «зрозумів», що саме «Український тиждень» підлягає «впорядкуванню на рейсах авіакомпанії», та ще й «із сьогоднішнього дня».
Безперечно, цей факт свідчить про початок тиску на наше видання.
«Український тиждень» є одним із небагатьох в Україні засобів масової інформації, не пов’язаних відносинами контролю з жодною фінансово-промисловою групою, а також цілковито незалежним від будь-яких партійних впливів. Саме тому в «Українському тижні» принципово неможлива внутрішня цензура, запроваджена керівниками багатьох медіа в Україні впродовж останніх кількох місяців. Ця обставина, вочевидь, спонукає владу шукати інші засоби, які змусили б наше видання змінити незалежну редакційну політику.
Аналіз останніх подій у ставленні влади до медійної сфери підтверджує, що прямих доказів тиску на ЗМІ вона не залишає. Успіху в поборюванні вільних ЗМІ влада досягає шляхом залучення до процесу інших державних і недержавних структур, маючи на них безліч важелів впливу.
Здійснюючи імпорт «керованої демократії», впровадженої протягом останніх років у сусідній державі, неухильно впроваджуючи в життя нашого суспільства російський варіант свободи слова, влада практично не залишатиме можливості обстоювати право на свободу слова в межах чинного законодавства.
Якщо сьогодні не стримати владу від продовження курсу на згортання свободи слова та доступу до інформації, процес може стати незворотнім.
Звертаємося до громадських кіл України та європейської спільноти із закликом вжити всіх можливих заходів впливу з метою припинення будь-якого тиску на ЗМІ в Україні, згортання демократичних прав та свобод.
Колектив журналу «Український тиждень»