«Доведеться мені розпрощатися з цим місцем. А я ж його не цінував! Думав: такі, як я, скрізь нарозхват», – зітхає Олег, кредитний експерт комерційного банку. Криза почала впливати на ринок праці. Роботу ризикують втратити будівельники, металурги, фахівці зовнішньоекономічної діяльності, фінансисти. Хвиля котиться далі, накриваючи навіть водолазів, нянь, танцівниць – тобто сферу послуг, індустрію відпочинку, – ті галузі, які орієнтувалися на платоспроможних українців. Хоча іноді побоювання втратити роботу – безпідставні й швидше нагадують напад соціального тремору.
«Криза – насамперед у головах, – каже маркетолог відомого сайту Rabota.ua Ольга Єрмакова. – У нас не зменшилось ані кількості резюме, ані кількості вакансій». Ольга пояснює це просто: металурги і шахтарі й раніше не зверталися до послуг сайту. Стосовно ж фінансистів та іншого «офісого планктону» – то й тут поки більше розмов, ніж справжніх скорочень. Однак під маркою «всесвітньої кризи» деякі роботодавці, по суті, шантажують своїх працівників: мовляв, скорочуємо тобі зарплату й соцпакет, не згодний – звільняйся. Звісно, тут спрацьовують сподівання на «довгу запасну лаву», на те, що кандидати стоятимуть у черзі.
Але інколи доводиться попошукати фахівців і зараз. «Мені не дуже подобається слово «криза», – каже Тижню Ілона Шарова, заступник гендиректора компанії «Хадсон» (Hudson), яка надає консалтингові послуги з оцінки й підбору персоналу. В Європі «Хадсон» має більше 20 офісів, в Україні працює з 1996 року, і це – не перша криза, яку переживають рекрутери. «Що стосується підбору персоналу на ключові позиції – наші клієнти як і раніше шукають людей, – каже пані Ілона. – Їм бракує топ-менеджерів, рідкісних фахівців. А у зв’язку з кри зою нас попросили прискорити пошуки».
Ті, хто ще не знайшов нове місце роботи, щоб пережити нелегкі часи, можуть звернутися по допомогу до Фонду на випадок безробіття: сьогодні його бюджет, як стверджують урядовці, профіцитний. Держава готова й переучувати людей, але скорочені бухгалтери поки що не поспішають іти у фрезерувальники.
Помітні й тенденції здорового українського пофігізму. «Криза? О, моя хата скраю, – каже новоспечений безробітний, дизайнер-рекламіст Петро. – Отримав вихідну допомогу. Поїду на два місяці в Карпати, а після Нового року, впевнений, усе буде гаразд». Трохи впевненіше почувається малий бізнес. Тут штати ніколи не були роздутими. Підприємець Віталій Шелапов, який тримає мережу торговельних точок, каже Тижню: «Скорочувати продавців навряд чи будуть. Торгівля, надання послуг – тут ще криза позначилася не дуже».