Звісно, про Майдан – це перебільшення, хоча зовні було дуже схоже. Хіба що не під снігом, а під зливою, але знову до півмільйона людей зібралися на самій площі та прилеглих до Хрещатику кварталах. Зібралися послухати людину, яка в нашому недавньому минулому була (і залишається!) символом внутрішньої свободи. В цьому, напевне, й подібність: і в тому, і в іншому разі ключовим було слово «Свобода». Схожою в обох випадках була й атмосфера загального братства. Не було п’яних, не штовхалися, кажуть, не зареєстровано кишенькових крадіжок. І міліція, до речі, була з наро дом – чемні хлопці й дівчата в кашкетах хіба що самі не співали. Коли кажуть, що дух Майдану вивітрився, не вірте. Просто гідного приводу більше не було. Майдан у кожного всередині. Як Let it Be, як Hey Jude, як I Follow the Sun.
.jpg)
