.jpg)
У суботу, в Києві пройшов закритий з’їзд Партії Регіонів. Відома захисниця вільного слова Ганна Герман пояснила закритість прямолінійно – на заході розмовлятимуть відверто, тому журналісти будуть зайві.
Заяви, що з’явилися у пресі ще до з’їзду, виявились своєрідним інформаційним прикриттям. Світ так і не побачив зміненої програми партії з м’якшою позицією щодо НАТО та другої державної мови, про яку до того говорив Борис Колесников. Не виправдались і прогнози частини оглядачів щодо ослаблення позицій Віктора Януковича та його групи.
Дійсно, нічого подібного не відбулось і близько. У прийнятій на з’їзді новій програмі партії були закріплені положення про те, що Україна має бути позаблоковою, а російська мова – стати другою державною. Віктор Янукович значно підсилив свої позиції: на з’їзді він отримав дві керівні посади – голови політради та її президії, в які увійшло 28 найвпливовіших регіоналів. Така структура з’явилася в новому статуті партії, й разом з новою, більш жорсткою схемою роботи з регіональними представництвами партії, є відвертою підготовкою до позачергових виборів. Фактично, через президію політради та своїх заступників, котрі відповідають за регіони, Янукович одноосібно контролює партію.
Борис Колесников, який на посаді голови штабу партії останнім часом визначав її стратегію, став всього лише одним із 12 заступників Януковича. Взагалі, можна сказати, що група Ріната Ахметова, до якої відноситься й Колесников, за результатами з’їзду в кращому випадку не втратила свої позиції. Сам Ахметов на з’їзді був відсутній – він перебував на похоронах Віктора Носова – екс-тренера «Шахтаря» часів СРСР.
Послабили свої позиції Андрій Клюєв, Микола Азаров та Володимир Рибак. Підсилилась група Сергія Льовочкіна, котру пов’язують із власником РосУкрЕнерго Дмитром Фірташем. Фактично, це закріплення його фінансової ваги у вигляді посад.
Однак, підсилення позицій Віктора Януковича не піде йому на користь. По-перше, воно стало можливим лише завдяки тому, що за останні півроку Юлія Тимошенко впевнено нарощує свій рейтинг і потужність БЮТ. Спроби частини ПР поставити на союз із Секретаріатом Президента для створення широкої коаліції закінчилися невдачею. Якби сталося навпаки, ПР вже була б приватизована Рінатом Ахметовим. А так, демократична коаліція, прем’єрство Тимошенко, її підсилення, конфлікт з президентом та перспектива ще одних дострокових виборів зіграли на руку Вікторові Януковичу, та дозволили йому відновити позиції, втрачені у 2007. Але особливість Януковича у тому, що він не здатний перехопити ініціативу та змушений рухатися у фарватері Тимошенко, чітко за її планом. Конкретна тактика – конституційні зміни, які ліквідовують посаду президента, чи дострокові вибори із збільшеним порогом, які призведуть до двохпартійності БЮТ-ПР, не має особливого значення.
Секрет у тому, що Янукович вже не може без Ющенка. Як показує досвід останніх 4 років, президент – це єдиний спаринг-партнер, з яким той може грати. Тільки Ющенко здатний витягувати лідера ПР із самих прикрих поразок. Янукович занадто м’який та нерішучий, щоб впоратись із Тимошенко. Для неї він не суперник.