Уявіть, що ви хочете стати членом ексклюзивного гольф-клубу, але для цього повинні мати адекватний прибуток та капітал, а також якомога менші борги. Оскільки вам дуже хотілося долучитися до клубу, ви прибрехали у своїй декларації про доходи. Але тепер обман розкрився.
Борги бувають різні
Це, однак, ситуація не України, а Греції. Про які борги мова? Є три відмінні визначення з різними наслідками. По-перше, державний борг. У 2009 році державний борг Греції сягнув 108,1% ВВП (див. малюнок 1), тоді як цей показник у зразкового учня ЄС Німеччини становить 77,2%. Україна з 20,7% лише на 95 місці. Так у чому ж проблема?
А що там із абсолютними цифрами. Загальна сума державних боргів України подвоїлася від $11,8 млрд у 2006 році до $24 млрд на даний момент, будучи сталою аж до початку 2008 року. Це підтверджує поширену думку про те, що проблема не в державному борзі, а в зобов’язаннях компаній та приватних домогосподарств (на малюнку 2 вони згадані як «інший сектор»), які справді зросли разом із боргами банківського сектора з $27,8 млрд у 2006 році до $80 млрд у 2010-му.
На 1 січня 2010 року загальний борг України сягнув $104 млрд. Але чи є це проблемою, якщо ці зобов’язання не повинні бути сплачені чи гарантовані державним сектором? Коли, звісно, не брати до уваги приватних боржників на кшталт Lehman Brothers.
У №16 ми згадували факт, що внутрішні борги важать менше, ніж зовнішні, бо уряд може просто запустити друкарські верстати, щоб їх виплатити. Цей варіант, однак, неможливо застосувати до боргів у іноземній валюті. Загальний зовнішній борг України скоротився зі $101,7 млрд у 2008 році до $88,92 млрд у 2009-му. До речі, цей показник в Україні набагато кращий, ніж у Греції, чий зовнішній борг становить $552,8 млрд.
Нарешті, ми спостерігаємо нову заборгованість, що означає річний дефіцит консолідованого бюджету України (малюнок 4). Тут Україна перебуває в компанії більшості інших країн світу: дефіцит зріс із -7,8 млрд грн (тобто -1,8% ВВП) у 2005 році до -21,6 млрд грн (-2,3% ВВП).
Зважаючи на те, що попередньо прогнозували дефіцит у -31,1 млрд грн (-2,97% ВВП), то результати не такі погані, як багато хто боявся. Одним із найважливіших маастрихтських критеріїв, які необхідні для членства в євро-клубі, є максимальне співвідношення у 3% між новою заборгованістю та ВВП, а також максимальне співвідношення у 60% між державним боргом та ВВП (як видно з малюнка 1, в Україні цей показник становить 20,7%). Тобто, на відміну від Греції, яка теж потрапила під опіку МВФ, Україна цим критеріям цілком відповідає. До речі, як і Німеччина, де було винайдено термін PIIGS (Португалія, Ірландія, Італія, Греція, Іспанія: про ситуацію в цих країнах – див. матеріал «Євроневдахи». – №16/2010. – Ред.), але яка забуває, що і її фінансове становище є хитким.
Прихований дефіцит
Усі країни, населення яких старіє, мають ту саму проблему: вони змушені покривати прихований дефіцит пенсійного фонду коштами з державного бюджету, які додаються до консолідованого бюджетного дефіциту. В 2007 та 2008 роках консолідовані таким чином дефіцити українського бюджету порівняно невеликі: відповідно -1,5% ВВП (замість -1,1%) та -2,1% (замість -1,5%). Але в 2009 році лише прихований дефіцит пенсійного фонду становив -1,8%, а це означає, що консолідований дефіцит на рівні 4,1% ВВП.
На додаток до цього є й інші «тіньові бюджети», спричинені світовою фінансовою кризою, як-от вливання капіталу в Нафтогаз України чи рекапіталізація банків. І, нарешті, всі транші фінансової програми МВФ для України були задокументовані як доходи (як, наприклад, податки). Звісно, це теж фінансові надходження, але ж уже через два роки Україна має повернути кредит МВФ.
Отже, на думку більшості експертів, реалістичний дефіцит українського бюджету-2009 становив від 10,5% до 11% ВВП. За підсумками 2010-го, гадаю, ця цифра буде значно більшою. Новий уряд прогнозує дефіцит бюджету на 2010 рік на рівні 5,33%. Однак в основному фінансовому документі України на 2010-й закладено чимало ризиків для бюджету. Зокрема, продовжиться практика кредитування пенсійного фонду державним коштом. Значно зросте і державний борг, причому не тільки до офіційно задекларованого рівня – до 308 млрд грн ($38 млрд) за підсумками року. Адже український уряд, як, до речі, й проблемна Греція, щоб прикрасити економічну статистику, у бюджетних показниках враховує не всі свої фінансові зобов’язання. Так, 2010 року Кабінет Міністрів України має намір надати державні гарантії за кредитами на суму 45 млрд грн. При цьому, на відміну від попередників, уряд Азарова хоче від МВФ не виплати останнього траншу за кредитною програмою у $16,5 млрд, а новий – на $19 млрд.
Зрештою, найважливішим є не обсяг боргу, а той факт, що ви витрачаєте більше, ніж заробляєте. Це правило стосується як компаній та приватних домогосподарств, так і державних бюджетів. І ось де заковика: офіційні дані – ретельно сформульовані та надійні в багатьох країнах – часто є фрагментарними та публікуються з запізненням. І не тільки щодо іноземних інвесторів діє базовий принцип: перше враження рідко дає другий шанс.
*Першу частину циклу «Україна та вартість грошей» було опубліковано у №16 (23–29.04. 2010)
У наступній статті Уве Умлауффа дізнаєтесь, чому відсоткові ставки на українські бонди та кредити є вищими, ніж в інших країн, і як інвестори можуть захистити себе від можливого банкрутства.