«В Україні ця норма найближчим часом, швидше за все, на повну не запрацює. Адже ми маємо приклади регулярного провалу втілення багатьох законопроектів», – вважає Хмара.
Найбільшою причиною провалу антикорупційного законопроекту на практиці є те вимоги щодо фінансового контролю декларацій покладена на відділи внутрішнього контролю, які є політично залежними від органів влади.
«Зараз створені так звані відділи запобігання і виявлення корупції – вони діють при обласних адміністраціях і практично при всіх міністерствах. Це найслабша ланка, адже цей політичний відділ – найбільш заангажований, і може не справитись належним чином зі своєю контрольною функцією».
За словами експерта, також можливе саботування закону.
Аби унеможливити це, потрібно створити незалежне бюро.
«Найпростіше таке бюро створити на базі силових структур – МВС, прокуратури, куди б були залучені люди, що змогли б якісно аналізувати те, що відбувається. Керівник такої структури, на нашу думку, повинен призначатися парламентом, як омбудсмен», – вважає Хмара.
Проте, за його словами, у новому антикорупційному законі є чотири інновації, які можуть запрацювати задля покращення ситуації.
Перша полягає у збільшенні кількості посадовців, які повинні декларувати свої доходи.
«Відтепер декларуватимуть доходи не тільки ті, чиї одноразові видатки перевищуватимуть 150 і вище тисяч, а ті, чиї перевищують 80. Тобто вдвічі збільшиться обсяг даних, занесених у декларації кожним посадовцем», – пояснює Хмара.
Також розширився список об’єктів, які чиновникам необхідно задекларувати.
«Зараз чиновники почнуть більше декларувати, і тому ми будемо більше знати про їхній стиль життя чи спосіб життя, – зазначає експерт. – Проте зараз немає санкцій за написання чиновниками неправдивої інформації у деклараціях, але ми хочемо домогтися, щоб за неправдиву інформацію посадовець платив штраф, який би дорівнював мінімум одній зарплаті».
Друга інновація – це розширення поля застосування антикорупційної експертизи.
«Профільний комітет з протидії корупції, що бере на себе таку функцію, налаштований річуше: він збирається активно шукати корупцію в ініціативах парламенту – від депутатських до президентських. Я думаю, це хороший плюс, який запрацює», – вважає Хмара.
Третім позитивним моментом, за його словами, є вимога появи відомостей, зазначених у деклараціях високопосадовців про майно, у вільному доступі – на сайтах органів влади.
«Якщо не з’явилась декларація в інтернеті протягом зазначеного часу, то це означає, що просто саботується питання. Відтак на посадовців можна застосовувати засоби примусу. Щоправда, їхній успіх залежитиме від наполегливості громадян і реальної працездатності правоохоронних органів», – підкреслює Хмара.
Однак із застосуванням он-лайн-реєстрацій можуть бути проблеми – чиновники можуть скаржитись на поганий технічний супровід сайтів тощо.
Четверта складова можливого успіху у тому, що чиновникам потрібно буде шукати нові злочинні схеми, позаяк «уточнюється поняття близьких осіб і під цю категорію потрапляє більше людей».
За словами експерта, ухилятись від антикорупційного закону «по-старому вже буде неможливо й потрібно шукати нові підходи», і за рахунок цього можна виграти трохи часу.
Хмара також нагадав, що закон вважається недійсним, адже його ще не підписав президент.
«Я очікую, що цей закон буде вважатися дійсним з 1 червня. І вже тоді будемо будемо говорити про зміни більш ґрунтовніше», – вважає Хмара.
Як повідомлялось, представники Transparency International в Україні привітали ухвалення парламентом антикорупційного закону.
Верховна Рада ухвалила в цілому закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики».
Разом з тим парламент зняв з розгляду і тим самим відхилив депутатський законопроект № 2577 і законопроект Кабміну № 2608 про вдосконалення боротьби та протидії корупції у зв'язку з тим, що частина їх положень були включені в ухвалений парламентом законопроект № 2837.