Найзахіднішу область України під час виборчих перегонів часто згадують в іронічному контексті. Мовляв, про яку демократію чи політичну зрілість виборця можна тут говорити, якщо за кучмівський референдум влада назбирала більше голосів, ніж є виборців? На Закарпатті більшість традиційно голосує за владу. Партія регіонів, яка вперше її тут здобула, дуже на це розраховувала. Соціологія справді пророкувала на жовтневих виборах перемогу регіоналам. Хай не абсолютну, але відносну – вони мали посісти на Закарпатті перше місце. За два тижні до виборів соціологічне опитування Закарпатського інституту політичних досліджень підтвердило, що ПР упевнено лідирує із показником 20,2% голосів, на другому місці «Батьківщина» (8,7%), на третьому – «Єдиний центр» (8,6%). Така картина близька до політичної реальності в регіоні. Адже підтримка ПР тут зазвичай балансувала на рівні 15–20%.
Однак за два тижні електоральні розклади кардинально змінилися. Результати виборів, які підтвердили екзит-поли, виявилися несподіваними. Перше місце посів «Єдиний центр» – 24,3%, Партія регіонів фінішувала другою – 18,2%, а «Батьківщина» третьою – 8,6%. Цікаво, що показники двох останніх збігаються із соціологічними опитуваннями напередодні виборів, а результат ЄЦ аж утричі його перевищує! «Єдиний центр» переміг навіть в угорськомовних населених пунктах, де виборець традиційно голосує за свої угорські політичні сили.
Місцеві спостерігачі вказують, що цього разу на Закарпатті вистрелила давно забута «зброя» – підкуп виборців. Тільки тепер цей прийом було виведено на рівень цілої технології, добре продуманої та ретельно впровадженої. З усіх куточків регіону перед голосуванням стали надходити сигнали, що по домівках ходять люди, які розносять по 100–200 грн тим, хто голосуватиме за потрібну партію та кандидатів. Явний і досі небачений у краї масовий підкуп виборців став основною темою закарпатських ЗМІ після виборів. Нова-стара технологія виявилася напрочуд дієвою. Все робилося через своїх людей на місцях: опрацьовувалися бази даних, вибиралися ті категорії людей, які ладні були продати свій голос, насамперед соціально незахищені верстви. Оминалися помешкання інтелігенції чи скандальних осіб, які могли «засвітити» спецоперацію.
Не «наша» облрада
Відтак Закарпаття стало єдиним регіоном в Україні, де переміг ЄЦ. В обласній раді він матиме 45 депутатів (разом із мажоритарниками) зі 108. Партія регіонів здобула 36 мандатів, «Батьківщина» – лише вісім. Єдиноцентристи повною мірою скористалися й мажоритарною системою, яку ПР вибудовувала під себе. ЄЦ провів 25 мажоритарників, регіонали – 20, а партія Юлії Тимошенко здобула лише одну перемогу в мажоритарних округах. Менше, ніж обилраді минулого скликання, отримали голосів і дві угорські політсили – разом сім мандатів. До обласної ради взагалі не потрапила «Наша Україна», яка у минулому скликанні мала найбільшу фракцію. Втім, усе закономірно. Майже всі обласні та районні структури НУ в повному складі перейшли до «Єдиного центру».
Таким чином, одразу після виборів з’явилася інтрига. У Закарпатській обласній раді співіснуватимуть два важковаговики: ЄЦ, якому для більшості бракує десяти голосів, та ПР – їй не вистачає 19 мандатів. Саме хтось із них формуватиме нову більшість довкола себе.
Ратуша без Ратушняка
Ще однією знаковою подією місцевої кампанії на Закарпатті є програш ужгородського мера Сергія Ратушняка. Це були вже п’яті вибори скандального політика на посаду міського голови. Чотири рази він вигравав і ось уперше програв. Цікаво, що поступився він попередньому меру Вікторові Погорєлову, якому відмовила в підтримці Партія регіонів. Більшість ужгородців просто втомилися від скандальних витівок свого міського голови, в той час як Ужгород упевнено скочується вниз, програючи за своїм виглядом чи не всім обласним центрам Західної України.
Сергій Ратушняк не тільки втратив посаду мера. Він навіть не провів своїх депутатів до міської ради, хоча вони йшли кількома командами. Так само не потрапили ратушняківці й до облради. Але тепер до неї може пройти й сам Ратушняк – по ужгородському округу, де вибори визнали недійсними. Якщо так станеться, обласну раду очікуватиме «веселе» життя. Тим паче що там представлені всі троє братів Балоги, до яких у колишнього ужгородського мера особлива «симпатія».