«Міжфракційні об’єднання – це форми комунікації між депутатами протилежних політичних таборів без зайвого контролю президента, Рибака чи Яценюка. Адже за всіма депутатами постійно нагядають: відкрито – за опозицією і приховано – за більшістю», – пояснює Небоженко.
На його думку, великої сили ці об’єднання не мають, але дозволяють депутатам «невинно спілкуватись», обмінюватися своїми планами, боротися зі спільними ворогами.
Також міжфракційні об’єднання – це інструменти лобізму.
«Депутати, які об’єднуються за київську чи за черкаську області, це люди, які працюють з губернаторами, у них є спільний бізнес, вони зацікавлені просувати свої інтереси. Але поки що підозрювати, що це якісь політичні машини, що грають важливу роль, не варто», – коментує експерт.
За словами Небоженка, найактивніші також групи, спрямовані на міжнародне співробітництво.
«Всі намагаються попасти на Захід, адже це лишній привід допомогти своїм близьким чи родичам зробити, наприклад, візу. Якщо ви обмежите депутата у тому, щоб він поїхав і поділився своїм досвідом демократії за кордон, особливо за державні кошти, то він образиться набагато більше, ніж би ви його образили. Але для таких поїздок потрібно бути у якійсь групі», – зазначає експерт.
Як повідомлялось, нинішня Рада за чотири місяці створила майже втричі більше міжфракційних об’єднань, ніж попередня за всю каденцію.