За словами експерта, з самого початку обговорень в ЄС питання зближення з Україною, країни блоку об’єдналися в дві групи: ідеалістичні активісти (Польща, Литва) і прагматичні консерватори (Франція, Велика Британія).
«Зростання розчарування Януковичем після нескінченних невдалих спроб достукатися до нього відвернуло (від України) навіть найбільших прихильників ідеалізму. Говорити про Україну стало емоційно важко, і ці держави не бачили особливого сенсу в лобіюванні серед решти країн ЄС підписання угоди за будь-яку ціну. У них були інші, більш важливі питання для телефонних розмов з важковаговиками, такими як Німеччина і Франція. Витрачати політичний капітал на Україну, навіть з урахуванням фактора Росії, вже не видається того вартим », – пише Шумило-Тапіола.
Читайте також: Павел Свєбода: «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію з ЄС, їй буде складно повернутися до переговорів»
В той же час, на думку аналітика, для другої групи президентство Януковича підкреслило необхідність ЄС думати про свої цінності.
«Ці держави наполягають на тому, що Київ повинен виконати умови ЄС, перш ніж угоду про асоціацію зможуть підписати. Їх тактичні інтереси змістилися. Вони відклали зближення з Україною, країною, керівництво якої діє проти європейських цінностей… Позицій всіх держав-членів в даний час збіглися навколо бачення, що треба почекати поки ситуація в країні покращиться, в той же час залишаючи шанс підписання угоди про асоціацію відкритим. Вони прагнуть насамперед не просування європейських цінностей в Україні, але того, щоб ЄС не ставив під загрозу свої цінності через геополітичні побоювання окремих держав-членів ЄС. Деякі ідеалісти все ще намагаються впливати на ситуацію на місцях, але навіть їх надії приречені з часом згаснути», – зазначає експерт.
Шумило-Тапіола пропонує ЄС змінити свій підхід до України, зокрема, відмовитися від розмов про розширення ЄС.
«Держави-члени ЄС повинні призупинити дискусію про розширення ЄС і послати чіткий сигнал Україні. Сумна істина полягає в тому, що ЄС не має інституційного потенціалу та волі, щоб розширитись за межі кількох балканських країн. Ясно також, що пряник розширення не спрацює в Україні так як це було в Польщі.
Видалення питання розширення з дискусій з Україною допоможе ЄС бути більш прагматичним і менш емоційним щодо України. Це приборкає роздуте почуття власної важливості Києва і допоможе зрозуміти релевантність України для ЄС-27.