«Обмеженням місії Кокса-Кваснєвського була їх політика «зачинених дверей». Відсутність зауважень громадськості щодо їх висновків, на жаль, дала українські владі забагато простору для пояснення дій їх місії з своєї точки зору», – підкреслила Северінсен.
«Без сумніву, вони мали вплив на поліпшення умов для політичних ув'язнених в Україні, особливо помилування Луценка і Філіпчука. У цьому сенсі вона (місія – Ред.), як видається, є корисним інструментом, що дозволяє механізм прямих переговорів з режимом Януковича, що було б неможливо для посадовців ЄС», – зазначила вона.
Втім, на думку Северінсен, місія повинна змінити інструменти взаємодії з українською владою.
«Але, якщо місія продовжиться, краще, щоб вони відмовились від надто дипломатичних шляхів, які зараз використовують, чітко висловились та дали місце політичним міркуванням, допомагаючи міжнародному співтовариству оцінити вибіркове правосуддя в Україні і реагувати до Вільнюського саміту.
Інакше існує небезпека, що їх використають як прикриття режиму Януковича, котрий лише дає обіцянку за обіцянкою, які не має наміру виконувати», – додала правозахисник.
Нагадаємо, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко вважає, що місія Кокса-Квасневського в Україні досягнула певних успіхів (зокрема у справі екс-глави МВС Юрія Луценка), однак не у ключовому питанні – переслідування Юлії Тимошенко.
До звільнення Юрія Луценка, європарламентарі Ребекка Гармс та Ельжбета Катажина Лукачієвська констатували відсутність прогресу у судових справах ув'язнених українських політиків, які відстежує місія Європарламенту Кокса-Кваснєвського.
Як відомо, 18 квітня Кокс і Кваснєвський звітуватимуть щодо ситуації в Україні у Європарламенті.