"Траплялися випадки, коли абітурієнт переклад одного тесту замовляв, наприклад, кримськотатарською мовою, другого – угорського, третього – польською. На запитання "Навіщо?" він відповідав, що хоче перевірити рівень своїх знань із цих мов", – заявив Табачник.
Наводячи приклади таких дій абітурієнтів під час реєстрації на ЗНО, Табачник також навів приклад одного з київських абітурієнтів, який теж обрав не ту мову для складання тестів.
"Ще один абітурієнт із Києва обрав кримсько-татарську мову для складання тесту з математики, фізики і хімії. Проте, він розповів, що вступати не збирається, а його вибір зумовлений тим, що хоче надати моральну підтримку кримсько-татарській спільноті", – розповів Табачник.
Реагуючи на такі дії абітурієнтів, які, до речі, користувалися наданим їм державою правом на переклад тестів, міністр зазначив, що "тепер абітурієнтам необхідно буде віднайти інші шляхи перевірки таких знань, оскільки переклад тестів – досить недешева процедура, яка до того ж відбувається із суворим дотриманням вимог конфіденційності".
табачник також розповів про зміни, що планується ввести до правил вибору мови для проходження ЗНО, згідно з якими, право пройти тестування недержавною мовою матиме кожен, "проте потрібно буде довести, що людина отримувала освіту саме тією мовою, яку вона обрала".
Варто зазначити, що ідея перекладу тестових завдань мовами національних меншин є однією з перших ініціатив Дмитра Табачника на посаді міністра.
Починаючи з 2010 року, за абітурієнтами закріплено право обирати мову тестування, а на Український центр оцінювання якості освіти покладено обов’язок здійснення перекладу тестів.
Як повідомлялось, Табачник стверджує, що 20% абітурієнтів не бажають писати тести українською мовою.
Табачник очікує від іноземних студентів 4,3 млрд грн за навчання.