«Український завод прийняв рекомендовані нами заходи, які дозволили підвищити якість продукції, а також зобов'язався замінити невелику партію бракованого лиття», – заявив заступник керівника російського відомства Міхаіл Мельников, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Голова профкому КСЗ Олександр Шишкін розповів, що минулого тижня підприємство інспектувала російська делегація – їй був представлений повний звіт про виконання розпоряджень реєстру.
«Зараз наше головне завдання – розпродати продукцію, яка скупчилася на складах. Це більш ніж місячний обсяг виробництва. Ми сподіваємося запустити завод вже цього місяця», – зазначив він.
Закриття російського ринку для КСЗ вилилося в недовиробництво близько 8 тис. вагонокомплектів. Виходячи із середніх цін за цей період, це близько $100 млн недоотриманого прибутку, підрахував голова російського агентства «Infoline-Аналітика» Міхаіл Бурмістров.
За його словами, простоєм КСЗ змогли скористатися російські підприємства: Бежецкий сталеливарний завод, який збільшив у січні-лютому виробництво на 21%, і «Алтайвагон» (на 82%).
«Основна проблема українського заводу в тому, що він практично не відбраковує своє лиття, в той час як російські заводи відбирають близько 10-15% бракованої продукції. Якщо вони почнуть виявляти брак, проблем зі збутом у майбутньому виникнути не повинно», – додав Бурмістров.
Простій КСЗ вплинув і на вагонобудівні заводи. Проблем зазнав один із найбільших в країні виробників – Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ). Глава правління підприємства Євген Хворост заявляв у лютому, що через брак лиття КВБЗ може зупинитися.
У перші два місяці цього року українські вагонобудівники зменшили виробництво на 26%, до 5,35 тис. одиниць продукції, додає старший аналітик ІК Dragon Capital Таїсія Шепетко.
Бурмістров заявляє, що зараз дефіцит лиття в СНД складає близько 2 тис. вагонокомплектів при середньомісячному виробництві 6,5–7 тис. Тому, щоби повернутися на ринок, КСЗ доведеться запропонувати клієнтам більш вигідні ціни, ніж у російських та китайських постачальників. За таких умов, КСЗ може поставити на російський ринок цього року не менше 10 тис. вагонокомплектів – це у два рази менше ніж торішні поставки.
У свою чергу директор з економіки, фінансів і перспективного розвитку КВБЗ Ігор Манаєнков переконує, що його завод збереже контракти із КСЗ.
«Продукція КСЗ завжди займала більше 50% нашого портфеля, і повернення заводу на ринок дозволить нам стабільно працювати. Американське і чеське лиття займало не більше 30%, при цьому дія сертифікатів на нього у РФ підійшла до кінця, і в Росії не поспішають його продовжувати», – розповів він.
За його словами, підприємство було змушене відмовлятися від частини контрактів через дефіцит лиття на початку року.
Відновити позиції українським виробникам в умовах низького попиту буде нелегко, вважає Таїсія Шепетко.
«У середньостроковій перспективі ми очікуємо високого попиту на продукцію вагонобудування – зношеність рухомого складу в СНД зараз складає більше 70%, і залізні дороги змушені його оновлювати. Крім того, ми очікуємо відновлення обсягів виробництва в країні і зростання перевезень продукції металургійної галузі», – заявила вона.
Шепетко нагадала, що, наприклад, в «Укрзалізниці» планують цього року розміщення $1 млрд євробондів, левову частку коштів від якого збираються направити на оновлення рухомого складу.
Як повідомлялося, у грудні минулого року Кременчуцький сталеливарний завод зупинився. На крайні заходи підприємство змусила піти позиція Росії, яка з кінця листопада призупинила прийом української продукції.