В уряді знову вирішили повернутися до розробки законодавства про обіг земель. Держагентство земельних ресурсів наприкінці минулого тижня оприлюднило свій варіант законопроекту про регулювання ринку землі. В кінці березня, за словами голови ради підприємців при Кабміні Леоніда Козаченка, чиновники спільно з експертами та бізнесом обговорили концепцію цього законопроекту. Крім того, домовилися, що протягом двох тижнів будуть зібрані зауваження до нього, після чого документ направлять на узгодження в уряд, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Концептуально новий законопроект практично не відрізняється від документа Григорія Калетника (фракція ПР). З 1 січня 2016 року, як і раніше, покупцями земель сільгосппризначення зможуть бути тільки держава, територіальні громади, державний земельний банк і громадяни України. Пріоритетне право її придбання протягом перших двох місяців після того, як землю виставлять на продаж, отримають перші три категорії.
Фізособи, для яких передбачено обмеження на володіння землею площею понад 100 га, повинні будуть одержувати дозвіл Держземагентства на придбання ділянки. Термін його дії обмежується трьома роками. Без нього, а також без виписки банку про наявність рахунку та коштів, необхідних для придбання землі (всі розрахунки з купівлі-продажу повинні будуть здійснюватися в безготівковій формі), купити ділянку буде неможливо. "Такі дозволи ніяк, окрім як маразмом, я не можу назвати, – обурений перший заступник голови Всеукраїнського союзу сільгоспвиробників Василь Ярошовець. – Чому якийсь чиновник повинен вирішувати, можу я купити ділянку чи ні? Крім корупції, це нічого не дасть". За словами Козаченка, такої практики в Європі не існує. Порядок продажу фізособам ще повинен буде визначити Кабмін. На даний момент, за даними Госземагентсва, в їх власності перебуває 30,7 млн га сільгоспугідь, з яких понад 27 млн га – рілля.
Експерти критикують і обмеження на розмір ділянки, яким зможуть володіти фізособи. "Застави в 100 га навряд чи вистачить на купівлі трактора", – упевнений Ярошовець.
Юрособи зможуть користуватися сільгоспземлями тільки на правах оренди, мінімальний термін якої Держземагентство запропонувало збільшити з 5 до 7 років. Максимальний термін залишився колишнім – 50 років. "Якщо не буде рівних умов на придбання землі, це відкине аграрний сектор на багато років назад – у 1991-1992 роки, – вважає генеральний директор компанії "Нібулон"Олексій Вадатурський. – Великі агрохолдинги вклали кошти в обробку землі, взяли величезні кредити, вийшли на IPO, і так з ними поступити – значить втратити імідж України ".
Також законопроектом пропонується збільшити фінансові зобов'язання землекористувачів. Держземагентство наполягає на законодавчому закріпленні нижньої планки оренди в 3% від нормативної грошової оцінки, та пропонує переглянути розмір ставки земельного податку для ріллі, збільшивши її в 10 разів – до 1% з гектара від нормативної оцінки землі. А для сільгоспугідь, що протягом двох років що використалися не за цільовим призначенням – застосовувати ставку податку з підвищувальним коефіцієнтом в 1,5, який щорічно збільшуватиметься на 20%.
Передбачено законопроектом і перерозподіл доходів від земельного податку. Якщо зараз ця плата адмініструється в місцеві бюджети, то Держземагентство пропонує 50% направляти в спецфонд держбюджету на проведення інвентаризації, оцінки земель і придбання державою земель приватної власності. "А чому свої проблеми держава хоче вирішувати за рахунок місцевих бюджетів? – Здивований експерт Асоціації з моніторингу законодавства в питаннях бюджету Олександр Слобожан. – Міста позбудуться 7 млрд грн".
Співрозмовник видання у Держземагентство зазначає, що оприлюднений законопроект – швидше чернетка, ніж остаточне бачення законопроекту. "Якими будуть його остаточні норми, поки немає розуміння ні у нас, ні у міністра (аграрної політики -Ред)", – резюмував чиновник.