Як відомо, басейн річки зачіпає три області України (Харківську, Луганську і Донецьку) і дві області Російської Федерації (Білгородську і Ростовську).
Присутні на нараді екологи відзначили, що основне забруднення відбувається на території України, а саме – Донецької та Луганської областей. На російсько-українському кордоні (Білгород і Харків) стан річки у верхній течії оцінюється екологами як "добрий", а ось після повернення до Росії (Донецьк і Ростов) – вже як "забруднення четвертої категорії".
Основну порцію шкідливих добавок Донець отримує в районі Лисичанська, і далі стан води істотно не змінюється. Від загального обсягу забруднення Донецьк і Луганськ займають 94%. У минулому році, за даними Сіверсько-Донецького басейнового управління, 288 підприємств скинули в басейн річки 676 млн 400 тис м³ стоків, при цьому яку-небудь очистку отримала тільки половина цього обсягу.
Серед постачальників забруднених стоків безумовне лідерство займають вугільні шахти (109), об'єкти ЖКГ (45) та інші промислові підприємства (34). Але найдивовижніше не в тому, що органи влади не можуть перешкодити забрудненню, а в тому, що вони нездатні виявилися навіть "покарати карбованцем": відсоток сплати збору за спеціальне водокористування останні шість років коливається біля позначки в 70%.
При цьому Сіверський Донець згадується в міждержавній угоді про охорону транскордонних водних ресурсів, підписаній в 1992 р. У листопаді 2010 р. Віктор Янукович і Дмітрій Мєдвєдєв дали спільне доручення про підготовку відповідних державних програм і, в перспективі, злиття їх в єдиний міждержавний проект.
Однак учасники наради констатували, що нічого з цього зроблено не було – і досі лунають "правильні" слова, не підкріплені діями. А все представлене на суд вищого керівництва країни як "державна програма" фахівці, не соромлячись, називають профанацією.
"Ми цю програму вже кілька разів коректуємо! Вийшло кілька доручень президента України, потім – спільне доручення президентів Росії і України. А державної програми як не мали, так і не маємо! Програма розрахована на 2014 р., тому що в 2013-му бюджет вже був зверстаний, і з цієї причини нам відмовили. Сіверський Донець – найяскравіший приклад блокування доручень президента. Пора ставити питання про відповідальність посадових осіб за невиконання цих доручень!", – заявив на нараді начальник держуправління з охорони навколишнього середовища Донецької області Сергій Третьяков.
"Повноцінної програми, яка відповідала б вимогам до документів такого роду, немає. Її не існує! Те, що знаходиться сьогодні в Мінприроди, – просто зібрання пропозицій від областей, і це навіть не компіляція", – згоден з ним замдиректора з наукової роботи НДІ екологічних проблем Мінприроди Олександр Васенко.