Європейська комісія «За демократію через право» (відома як Венеціанська комісія) 11 березня опублікувала рекомендації з приводу поділу політичної та кримінальної відповідальності високопоставлених державних діячів. Дослідження проводилося за запитом юридичного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, який готує проект рішення ПАРЄ з даного питання, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Враховуючи, що імунітет членів парламентів і глав держав, як правило, обумовлений в конституціях європейських держав, Венеціанська комісія докладніше зупинилася на питанні притягнення до відповідальності членів уряду – як колишніх, так і чинних.
У документі наголошується, що до рішення Європейського суду з прав людини у справі Юлії Тимошенко Венеціанська комісія не стане робити висновки про коректність переслідування українського екс-прем'єра. Тим не менше в аналітичній роботі детально вивчаються обставини, характерні для українського випадку.
ВК врахувала більшість аргументів української влади, які наводяться у виправдання кримінального переслідування представників колишнього уряду. Комісія, зокрема, визнала, що на сьогодні Європа не може дорікати Києву, посилаючись на «європейську практику», оскільки в Європі немає чітких стандартів у даній сфері. «Не існує ні найкращої моделі (розмежування політичної та кримінальної відповідальності – ред.) ні офіційно зафіксованих загальних європейських стандартів», – йдеться у висновках комісії.
Основне правило: кримінальні процедури не повинні використовуватися як санкція за політичні протиріччя. Члени уряду несуть політичну відповідальність за свої дії, і це демократично правильний шлях притягнути їх до відповідальності.
Венеціанська комісія погодилася з доводами Києва про те, що робота в уряді не дає імунітету від кримінального переслідування. «Члени уряду повинні притягуватися до відповідальності при вчиненні звичайних кримінальних правопорушень», – говориться у звіті та підкреслюється, що перш за все мова йде не про службову діяльність чиновників, а про їхні приватні вчинки.
Тим часом в питаннях, що стосуються службової діяльності міністрів або голови Кабміну, позиція Ради Європи та української влади принципово різниться. Зокрема, ВК наполягає, що чиновники вищого рангу мають право на політичну помилку незалежно від того, чи було при цьому завдано шкоди державі.
«Дії та рішення членів уряду найчастіше неоднозначні; згодом може з'ясуватися, що вони були недалекоглядними і завдали серйозної шкоди національним інтересам. Але розбиратися з цими випадками треба в рамках політичної (а не кримінальної. – ред.) системи … Треба брати до уваги процедурні особливості прийняття політичних рішень … Важливо, щоб у членів уряду був простір для маневру з широким полем для можливих помилок без загрози кримінальних санкцій (за допущені помилки. – ред.) », – йдеться в документі.
Щоб зняти різночитання, ВК наводить перелік можливих політичних покарань. «Термін "політична відповідальність" включає всі шляхи залучення чиновника до відповідальності за його політичні дії, в тому числі критику в парламенті та ЗМІ, поразку на виборах, спостереження з боку парламенту, необхідність прозвітувати на засіданнях комітетів тощо … Крайньою формою притягнення до політичної відповідальності є вираз недовіри, що тягне за собою відставку уряду», – стверджують експерти.
ВК залишила можливість для кримінального переслідування за особливих обставин. «Кримінальні звинувачення можуть бути пред'явлені тільки в екстраординарних випадках, коли мова йде про явне порушення закону міністром», – йдеться в документі.
Комісія окремо вивчила можливість звинувачення високопосадовців за статтями про «перевищення повноважень» та «зловживаннія владою», розкритикувавши їх застосування в ряді країн-членів Ради Європи. Комісія називає такі статті «бланковими», відзначаючи, що в них відсутній детальний опис злочину посадової особи.
ВК не стала вимагати виключення статтей з національного законодавства, але зазначила, що їх слід застосовувати з особливою обережністю. «Покарання за порушення таких "бланкових" статей повинне бути помірним і нижчим за покарання за чіткіші правопорушення – наприклад, за корупцію», – наполягає ВК.
В іншому випадку, на думку ВК, країна порушує Європейську конвенцію з прав людини про домірності покарання і про необхідність чітко визначити межі правопорушення.
Як відомо, Юлія Тимошенко була засуджена до 7 років ув'язнення за звинуваченням у порушенні за ст. 365 ККУ – зловживання владою.