Основна позовна вимога полягає в тому, щоб зобов'язати Кабмін скликати позачергові загальні збори акціонерів НАК "Нафтогаз України" та включити в порядок денний позачергових загальних зборів питання про розірвання (або визнання недійсними) контрактів від 19 січня 2009 року на поставку газу та про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік.
За словами Батрина, специфіка управління НАК "Нафтогаз України" полягає в тому, що держава в особі Кабінету міністрів реалізує господарську компетенцію щодо компанії. Водночас, особи, які володіють часткою в статутному капіталі НАК "Нафтогаз України" у розмірі, принаймні 10%, вправі (а держава зобов'язана – Ред.), в узгодження з положеннями статуту компанії, ініціювати проведення позачергових загальних зборів, а також внести в порядок денний таких зборів питання про розірвання газових угод, або ж визнання їх недійсними.
«Тільки за наслідком прийняття рішення керівним органом НАК "Нафтогаз України", цей суб'єкт господарювання вправі звернутися до Арбітражного інституту Торгової палати міста Столькгольм щодо розірвання чи визнання недійсними контрактів на поставку газу. Аналогічно, тільки НАК "Нафтогаз України" може стати ініціатором і стороною перемовин з контрагентом ВАТ "Газпром" в питаннях про внесення змін до діючого контракту», – наголосив Батрин.
За його словами, перемовини між президентами двох країн щодо ціни на газ є прямим свідченням втручання органів державної влади у діяльність самостійних суб'єктів господарювання.
Батрин підкреслив, що газові угоди від 19 січня 2009 року укладені не між державами "Україна" та "Росія", а між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України", як самостійними господарюючими суб'єктами.
"Це також означає, що якщо президент України самостійно вирішує питання про ініціювання перегляду газових угод, то він перевищує владні повноваження з наслідком, подібним до наслідків у справі Тимошенко", – зазначив юрист.
Стосовно позовних вимог, він констатує, що вироком Печерського райсуду Києва у справі №1-657/11 від 11.10.2011 (суддя: Кірєєв Р.В.) встановлено, що підписання та виконання умов контрактів на поставку газу спричинило тяжкі наслідки державі на суму $194 625 386,70, або 1 516 365 234,94 грн.
Зрештою, за словами юриста, ВАТ "Газпром" виставив до НАК "Нафтогаз України" вимогу про сплату $7 млрд за недобір газу, який Україна не отримувала у 2012 році, – спираючись на положення Контрактів, виконання яких завдає шкоди інтересам держави та народу України, становить загрозу нацбезпеці України.
"Приймаючи до уваги те, що відповідно до положень Конституції, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, те що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, і те, що держава зобов'язана вживати заходів щодо охорони інтересів народу, – вбачається, що починаючи з дати набрання чинності вироком Печерського суду м. Києва у справі Тимошенко суб'єкти владних повноважень протиправно не вирішили питання про перегляд газових контрактів, про їх розірвання чи звернення до суду з вимогою про визнання їх недійсними", – йдеться в повідомленні.
Юрист переконаний, що таким чином дії органів державної влади є протиправними та такими, що не спрямовані на захист інтересів держави та народу України, всупереч вимогам Конституції.