«Головне завдання, пов’язане з внутрішньою ситуацією, – це боротьба за те, щоб залишитися президентом. А тому, думаю, різких рухів Янукович наступні два роки робити не буде. Однак, певні реформаторські просування будуть, але такі, що не створюватимуть додаткових ризиків і не матимуть неоднозначних наслідків», – вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За його словами, неоднозначність політики Януковича простежується за всіма напрямами державної політики, а також у зовнішній політиці.
«Зовнішньо економічна політика Януковича полягає в спробах знайти оптимальний баланс в стосунках одночасно із Заходом і Росією. Таку собі золоту середину. Але це не є стратегічним пріоритетом, це скоріше умови внутрішньо політичної стабільності режиму Янукович. Нині ж простір для зовнішньополітичного маневру Януковича значно звузився», – заявив він, нагадавши, що стосунки із Заходом блокує ситуація із Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а Росія «висуває надмірно жорсткі умови, які не влаштовують Януковича».
Як зауважив директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран, політика Януковича вказує на невизначеність і в зовнішньоекономічному напрямку.
«Я не думаю, що й надалі вона матиме однозначну визначеність, тому що, по-перше, якби була однозначна визначеність в бік Євросоюзу, то би звучало, що потрібно звільняти опозиціонерів і демократизувати суспільство і запроваджувати економічні реформи, тобто треба буде знищувати не просто олігархів, а статки власної Сім’ї. На це Янукович не піде. Якщо Янукович піде так само неоднозначно в Митний Союз, це викличе надзвичайно серйозну нестабільність в українському суспільстві і так само не гарантувати особисту безпеку Януковича», – пояснив він.
Про наміри Януковича у зовнішній політиці вказуватимуть конкретні підписані документи, зауважує директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.
«Питання залежить від певних конкретних результатів, які набувають форми міжнародних угод, а не просто словесних домовленостей чи сигналів. Якщо дійсно вкінці року підпишеться угода про зону вільної торгівлі і започатковується процес її ратифікації національними парламентами країн-членів ЄС, тоді це вимагатиме певного змісту відповідної політики саме в економічній сфері. Якщо цього не відбувається, то продовжиться пошук балансу між ЄС і Митним союзом. А якщо така перспектива щодо ЄС перекривається, то тоді повернення до варіанту, який залишається – Митний союз», – вважає Якименко.
Водночас щодо наступних двох років при владі Януковича, то експерт вважає, що все залежатиме від двох чинників:
«Перший – це ближчий вибір геополітичного вектору, який Україна має зробити зі своєї волі чи вимушено і другий – це безумовно перспектива 2015 року, нові вибори, кампанія, яка фактично розпочнеться у 2014 році. Ці два чинники впливатимуть і на зміст політики очевидно і на характер політичного режиму, тобто спосіб того, як буде реалізовуватися його політика: чи буде певне повернення до демократії зразка хоча би 2010 року, чи це буде подальше посилення авторитарних тенденцій».
Нагадаємо, сьогодні виповнюється 3 роки з інавгурації Віктора Януковича.
Як відомо, сьогодні в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС. За результатами переговорів президента Януковича з керівниками Євросоюзу у Брюсселі у їхній спільній заяві йдеться, що Україна “рішуче налаштована виконувати” передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.