21 лютого державне інформаційне агентство Укрінформ з посиланням на джерела повідомило, що Леонід Кучма був затриманий у київському аеропорту "Жуляни". Першим же про нібито затримання Кучми у Жулянах повідомив маловідомий російський сайт Сrimelist.ru.
У свою чергу прес-служба Генеральної прокуратури не підтвердила інформацію про затримання Кучми. Прес-секретар генерального прокурора Маргарита Велькова також повідомила, що не володіє інформацією про можливе затримання Кучми. Не в курсі цього також начальник прес-служби Державної прикордонної служби Олег Слободян. "У нас немає офіційної інформації з цього приводу", – зазначив він.
Окрім того, у прес-службі міжнародного аеропорту Жуляни так само не змогли нічого повідомити про можливе затримання екс-президента.
Прес-секретар Кучми Вадим Долганов взагалі відмовився коментувати вказану інформацію, давши зрозуміти, що вона є лише одним з безлічі чуток.
Адвокат Леоніда Кучми Віктор Петруненко також заперечив спроби затримання другого президента в аеропорту "Жуляни".
У свою чергу ЗМІ повідомили, що Кучма у четвер прибув до Харкова для вручення дипломів з відзнакою випускникам Харківського авіаційного інституту і стипендій президентського фонду «Україна».
"Він прибув в аеропорт і без будь-яких проблем та спротиву вилетів запланованим рейсом", – сказав співрозмовник видання.
Також у четвер тривало блокування трибуни Верховної Ради України. При цьому на трибуні депутати від опозиції підписувалися в заяві парламенту про підтримку євроінтеграції. «Свобода» проводила збори фракції на своїх місцях у залі.
Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив, що переговори лідерів фракцій та керівництва парламенту щодо розблокування роботи Верховної Ради продовжаться у п’ятницю.
Також 21 лютого ЗМІ повідомили, що Стокгольмський арбітраж зобов'язав Нафтогаз виконати контракт з італійським трейдером Italia Ukraina Gas і поставити йому 13,1 млрд кубометрів газу за цінами 2003 року – $110 за тисячу кубометрів при нинішньої його вартості в $416. Виконання рішення суду загрожувало втратами на суму $3,9 млрд. Суд також зобов'язав НАК заплатити газотрейдеру штраф у розмірі $ 12,7 млн за затримку постачання.
Втім, директор енергетичних програм аналітичного центру «Номос» Михайло Гончар у коментарі Тиждень.ua спростував інформацію про зобов'язання на суму $3,9 млрд. За його словами, Стокгольмський арбітраж наклав штрафні санкції на «Нафтогаз Україна» на $12,7 млн.
Згодом національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтвердила цю інформацію, спростувавши повідомлення про зобов'язання поставити 13,1 млрд куб. метрів природного газу італійській компанії.
21 лютого президент України Віктор Янукович зустрівся у Віслі з президентом Польщі Броніславом Коморовським та президентом Словаччини Іваном Гашпаровичем. Так, Янукович пообіцяв колегам "шукати компроміс" у питаннях засуджених Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
"Торкаючись болючого питання Тимошенко, Луценка, я хотів би в черговий раз сказати, підтвердити: ми добре розуміємо, що це питання має вирішуватися в юридично-правовій площині", – сказав Янукович.
Також президент вкотре розповів про свою зацікавленість у Митному союзі.
"Україна шукатиме модель співпраці з Митним Союзом в рамках міжнародних зобов'язань, Всесвітньої організації торгівлі та не порушуючи наші міжнародні зобов'язання", – сказав Янукович.
За його словами, Україна повинна рахуватися з тим, що ця міждержавна організація існує, а рівень товарообігу України з країнами Митного союзу наближається до $60 млрд.
Між тим, президент Словаччини Іван Гашпарович наголошує на важливості підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
"Важливо, щоб ця Угода була підписана, тому що в іншому випадку може наступити період стагнації і заморожування (на шляху євроінтеграції України – Ред.)", – сказав він.
"Тому ми з радістю пообіцяли пану президенту нашу допомогу", – сказав Гашпарович.
До того ж, він додав, що ця допомога можлива за умови виконання Україною якомога більшої кількості вимог з боку ЄС на шляху євроінтеграції.
Та у четвер Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс рішення у справі за заявою Юрія Луценка про перегляд постанов Печерського та Апеляйційного судів щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту. Незважаючи на те, що суд відмовив у розгляді цього епізоду окремо від розгляду в касації всієї справи, в ухвалі наголошується на необхідності виконання рішень щодо Луценка Європейського суд з прав людини.
"Водночас, як видно з наявних матеріалів, у справі щодо Луценка факти порушень його процесуальних прав під час затримання, зміни, обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вже встановлені Європейським судом. Рішення цього Суду є обов'язковими до застосування національними судами, як джерела права", – сказано в ухвалі.
Водночас суд вирішив, що "вимоги заявника про окреме оскарження судових рішень щодо запобіжного заходу та їхнього скасування поза межами касаційного провадження, в якому переглядаються остаточні рішення по суті справи, не узгоджуються з положеннями КПК 1960 року".
Представник інтересів Юрія Луценка у Європейському суді з прав людини Валентина Теличенко вважає, що це "рішення має один вагомий позитив".
"Рішення ЄСПЛ дає Вищому спеціалізованому суду достатні підстави скасувати вирок щодо Луценка та повернути справу для нового розгляду, звільнивши Луценка з-під варти. Це єдино можливе законне рішення касаційної інстанції. Воно стане маркером – чи ж таки прагне Україна євроінтеграції, чи лише вдає", – наголосила адвокат.