6 лютого ЗМІ повідомили, що Європейський банк реконструкції та розвитку фактично висунув владі України ультиматум – без поліпшення інвестиційного клімату збереження нинішнього рівня кредитування перебуватиме під загрозою. Для вирішення проблеми банк запропонував Віктору Януковичу рекомендації з поліпшення бізнес-клімату, серед яких – створення інституту бізнес-омбудсмена. За словами президента ЄБРР Суми Чакрабарті, зазначені проблеми можуть призвести до зменшення кредитування: "Минулого року ми вийшли на рекордний рівень – обсяг наших кредитів українській економіці досяг $ 1,2 млрд. Ми розраховуємо на повторення цього показника в 2013 році, але існуючий інвестиційний клімат може перешкодити таким планам. Багато наших клієнтів будуть просто не в змозі продовжувати діяльність в Україні".
Обмеження кредитування ЄБРР, за словами джерел ЗМІ, може торкнутися держпроектів. "У нас пропорція фінансування державних і приватних позичальників приблизно 30/70. На цей рік ми вже отримали дві великі заявки від уряду: проект посилення безпеки атомних електростанцій на 300 млн євро і будівництво метрополітену в Харкові на 150 млн євро. Однак для затвердження фінансування цих програм нам необхідно набрати ще більше заявок від бізнесу, щоб зберегти пропорцію. Без різкого покращення бізнес-клімату це неможливо ", – зазначив співрозмовник видання у банку.
"ЄБРР часто консультує президентів і прем'єр-міністрів з питань проведення реформ, але такої жорсткої вимоги в історії банку ще не було. Нинішня ситуація вимагає рішучих дій", – пояснив керуючий директор ЄБРР в регіоні Туреччини, Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії Олів'є Декамп.
6 лютого президент Литви Даля Грібаускайте під час спільної з Віктором Януковичем прес-конференції у Вільнюсі заявила: Україна має вибирати, приєднуватися їй до Митного Союзу чи до Європейського Союзу.
"Підписання і одного, і другого жодним чином не може бути одночасно, тобто країна має вибрати (між Митним союзом та Європейським Союзом – Ред.)", – сказала вона.
Водночас президент Литви зазначила, що угода про асоціацію з ЄС жодним чином не заборонить Україні надалі торгувати з Росією та країнами Митного союзу, однак її підпписання гальмує політичне ув'язнення опозиціонерів.
У свою чергу Янукович зазначив: "Що стосується Митного Союзу, ця інституція існує, і з нею необхідно шукати можливості та створювати моделі співпраці. І над цими питаннями ми також працюємо".
У середу стало відомо, що конференція президентів Європарламенту вирішила продовжити Місію ЄП в Україні на чолі з колишніми президентом Європарламенту Петом Коксом та екс-президентом Польщі Александром Кваснєвським.
“Ми домовились, що місія має бути продовжена. Конференція президентів вирішила одностайно, що ці два чоловіки мають продовжити робити необхідні кроки для покращення юридичної ситуації і щоденних умов життя не лише Юлії Тимошенко, але і всіх інших людей (що перебувають в ув’язненні)”, – сказав президент Європарламенту Мартін Шульц.
Він також зазначив, що Європарламент планує продовжити прямі контакти з українським урядом, депутатами та судовими інституціями з метою виконання завдань місії, які полягають в тому числі у покращенні умов утримання ув’язнених в Україні, а також у підвищенні рівня їхнього захисту без втручання у політику.
Також 6 лютого стало відомо, що в аеропорту Бориспіль затримали колишнього прем'єр-міністра Таджикистану Абдумаліка Абдуллоджонова. Факт затримання підтвердив представник Інтерполу в Україні. Це сталося у вівторок, коли Абдуллоджонов прибув в Україну зі США, де проживав протягом останнього десятиліття.
За даними Інтерполу, Абдуллоджонов перебував у розшуку як особа, що причетна до організованих транснаціональних злочинних груп і тероризму. На батьківщині Абдуллоджонова звинувачують у замаху на президента Рахмона в 1996 році і причетності до заколоту під керівництвом полковника Махмуда Худойбердиєва у Согдійської області у 1998 році.
Тоді близько тисячі бунтівників атакували управління внутрішніх справ Худжанда, казарми президентської гвардії, батальйонів МВС і міністерства оборони Таджикистану, а через кілька годин захопили ключові об'єкти в Худжанді і кілька райцентрів. Проте урядові війська розгромили угруповання полковника.
Та у середу правозахисна організація Freedom House закликала президента США Барака Обаму відкинути засади нинішньої політики так званого «перезавантаження» у відносинах із Росією. У своєму дослідженні правозахисники заявляють, що США мають облишити розмови про взаємно вигідну співпрацю, за якої виграють обидві сторони (win-win), бо президент Росії Владімір Путін розглядає відносини з погляду «гри з нульовою сумою», коли виграш одного обов’язково означає програш іншого (zero sum).
Адміністрація Обами, вважають автори дослідження, має повернутися у двосторонніх відносинах із Росією до політики пов’язування питань, яка діяла в період «розрядки» 1970-х років: у той час США пов’язували свої поступки СРСР і Китаю в ядерній чи економічній галузі з вимогою до цих країн піти на поступки в політиці.
У зв’язку з цим у Freedom House закликали Обаму добре обміркувати, чи варто йому їхати до Росії на зустріч із Путіним напередодні саміту «Групи двадцяти» в російському Санкт-Петербурзі чи й на сам цей саміт низки провідних економік світу, що має відбутися у вересні.