Як повідомляє «Коммерсанть-Украина», результати дослідження державних інтернет-ресурсів щодо прозорості проведення закупівель відповідними органами влади склали експертами Transparency International (TI) на основі аналізу 100 порталів. У вибірку ввійшли сайти всіх міністерств, обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Криму, центральних органів виконавчої влади з особливим статусом, 25 "кращих" міст з рейтингу, складеного журналом "Фокус", і 25 держпідприємств з найбільшим обсягом держзакупівель у 2012 році.
За словами президента Transparency International-Україна Олексія Хмари, результати досліджень виявилися гіршими найпесимістичніших оцінок експертів: "Жоден з досліджуваних порталів не дотягнув навіть до мінімально необхідного рівня відкритості. Ми сподівалися побачити результати вище 50 балів з 110 можливих. А виявилося, що лідер рейтингу набрав тільки 22 бали ".
Як показало дослідження, ні сфера роботи держоргану, ні обсяги бюджету, яким він розпоряджається, не визначають рівень його відкритості. Так, лідером рейтингу стало держпідприємство НАЕК "Енергоатом", за ним слідують три міських ради з різних регіонів – Рівненська, Броварська (Київська область) і Севастопольська. При цьому в числі абсолютних аутсайдерів опинилися міськради, а також обласні державні адміністрації та Рада міністрів Криму.
У Радміні Криму знають про цю проблему. "Ми отримували зауваження від Кабінету міністрів і зараз модернізуємо свій сайт. Так що ситуація скоро буде виправлена – може, навіть протягом місяця", – заявила прес-секретар голови Ради міністрів Криму Віолетта Лісіна. Вона запевнила, що до оновлення загального сайту Радміну інформація про державні закупівлі буде доступна в мережі, але на іншому ресурсі.
Варто відзначити, що Кабінету міністрів досі не вдалося змінити ситуацію навіть на сайтах підзвітних структур, зокрема обласних адміністрацій. За твердженням TI, не краща ситуація і з прозорістю деяких електронних ресурсів центральних органів виконавчої влади. Так, Міністерство енергетики та вугільної промисловості набрало 5 балів, а МЗС – 6 балів, що означає відсутність на їх сайтах навіть базової інформації.
Згідно з рейтингом TI, провальним для органів влади став етап реалізації проектів – інформація про нього зовсім не публікується. Ця проблема пов'язана з недосконалістю закону про державні закупівлі, який не вимагає достатньої відкритості держструктур.
"Закон написаний з метою витрачати державні гроші чесно, а про те, щоб витрачати їх ефективно, мова не йшла. Але це не привід для нас корегувати принципи складання рейтингу. При складанні рейтингу ми рівнялися на європейські стандарти. Приміром, у Чехії, де законодавство далеке від ідеального і не дуже відрізняється від нашого, органи влади отримують в такому ж рейтингу 60 балів і більше", – пояснив Хмара.