29 січня колегія суддів Конституційного суду відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міської ради про офіційне визначення низки положень мовного закону, а 30 січня – за поданням 51 народного депутата про визнання цього закону неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його ухвалення.
Водночас на вивченні в колегії перебуває ще одне подання 51 народного депутата щодо конституційності закону "Про засади державної мовної політики".
Як відомо, 17 жовтня до Конституційного суду надійшли два конституційні подання від 51 народного депутата про оцінку конституційності положень закону про засади державної мовної політики, а також про оцінку конституційності цього закону у зв'язку з можливим порушенням процедури його розгляду та ухвалення.
Закон «Про засади державної мовної політики», який набув чинності 10 серпня 2012 року, передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, а також Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.У Криму статус регіональної російській мові надала лише Севастопольська міська рада.
Тернопільська, Львівська та Івано-Франківська облради прийняли рішення визнати мовний закон у своїх регіонах не чинним.
Закарпатська облрада визнала особливий статус угорської, румунської та русинської мов.