18 січня генпрокурор Віктор Пшонка під час брифінгу в Києві заявив, що Генеральна прокуратура України завершила розслідування кримінальної справи щодо вбивства народного депутата Євгена Щербаня в 1996 році, екс-прем'єру Юлії Тимошенко в п'ятницю "вручено підозру" в організації даного злочину.
"Зібрано матеріали досудового слідства, які свідчать про те, що Тимошенко дійсно замовила дане вбивство разом з Лазаренком", – заявив Пшонка під час брифінгу.
Пшонка також уточнив, що Тимошенко і екс-прем'єр Павло Лазаренко заплатили за вбивство Щербаня 2,8 мільйона доларів.
Генпрокурор зазначив, що Тимошенко має необмежений час для ознайомлення з матеріалами справи щодо організації вбивства народного депутата Щербаня, але за необхідності суд може скоротити цю процедуру.
Він зауважив, що відповідно до норм чинного законодавства, у судовому розгляді кримінальної справи про вбивство Щербаня разом з професійними суддями можуть брати участь присяжні.
Водночас, Пшонка додав, що слідчій групі не вдалося вручити Тимошенко документ, але чинне законодавство дозволяє передати документи про підозру у скоєнні злочину через керівництво Качанівської колонії, в якій відбуває покарання Тимошенко. Що і було зроблено.
Між тим, лідер парламентської фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк заявив, що що документи про підозру в організації вбивства Євгена Щербаня екс-прем'єру не вручали.
В свою чергу, джерела Тиждень.ua повідомили, що брифінг Генерального прокурора не планувався заздалегідь. Представники інформагенств, котрі були на брифінгу, повідомили, що приблизно за годину їхніх редакторів почали обдзвонювати з Генпрокуратури, запрошуючи на брифінг.
"Це було вперше за багато років", – уточнили представники однієї з західних інфоромагенцій.
Анонс брифінгу, як і інформація з нього, були відсутні на офіційному сайті Генпрокуратури.
Згодом Генпрокуратура повідомила, що необхідність у швидкій організації брифінгу щодо «справи Щербаня» обумовлена очікуваним надходженням інформації про вручення Тимошенко повідомлення про підозру співучасті в організації вбивства і додали, що подібні «екстерні» брифінги для ЗМІ організовувалися неодноразово.
Також у п’ятницю вранці співробітники спецпідрозділів міліції, застосовуючи грубу фізичну силу, вивели з кімнати для побачень жінок-депутатів від «Батьківщини» Олександру Кужель, Тетяну Слюз та Людмилу Денисову. Про це повідомив народний депутат Арсен Аваков. За його словами, операція силовиків проводилася в дуже грубій формі. У депутата Тетяни Слюз стався серцевий напад.
Як розповіла, своєю чергою, Кужель, близько 6:15 ранку «люди у масках увірвалися до кімнатки, де спали на підлозі троє народних депутаток від «Батьківщини» і напівголих витягли із цієї кімнатки».
За словами Кужель, депутатам навіть не дали забрати речі. Опозиціонери звертатимуться до прокуратури щодо дій тюремників. Партія УДАР, між тим, вимагає терміново скликати позачергову сесію Верховної Ради.
В міліції, правда, зауважують, що депутаток вигнали з лікарні відповідно до ухвали Дзержинського районного суду Харкова.
Депутати також розповіли про умови перебування Тимошенко в лікарні.
"У самій її палаті немає світла. На вікнах плівка, яка не пропускає світла взагалі – ні вдень, ні вночі. Такого у решти засуджених ми не бачили. У неї в камері три камери спостереження. Вони працюють вдень і вночі – це видно по і їх руху», – розповіла Кужель.
Адвокат засудженої, Сергій Власенко, повідомив, що стан здоров’я Юлії Тимошенко критичний. А сама екс-прем’єр впродовж двох хвилин не могла впізнати Власенка. Втім, головний лікар лікарні "Укрзалізниці" Михайло Афанасьєв спростував заяву Власенка про критичний стан здоров'я його підзахисної і зауважив, що Тимошенко лише приймала заспокійливе. Захисники екс-прем’єра вимагатимуть розслідування обставин, які призвели до значного погіршення стану здоров’я екс-прем’єр-міністра.
Також у п’ятницю мав відбутися суд у справі ЄЕСУ, однак Тимошенко вкотре не з’явилася на засідання ,відтак його перенесли на 12 лютого.
Та 18 січня МВС виступило із заявою, в якій зазначило, що не має підстав для кримінального переслідування Андрія Шкіля.
"Андрій Шкіль і справді притягався до кримінальної відповідальності за статтею 71 Кримінального кодексу (в редакції 1960 року) – масові безпорядки. У зв’язку з цим у березні 2001 року він був заарештований. У квітні 2002 року Шкіля було звільнено з-під варти", – йдеться у повідомленні.
"Згідно з діючим законодавством, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину становить 10 років. Відповідно, цей термін сплив ще у березні 2011 року, тобто тоді, коли минуло 10 років з моменту події. У зв’язку з цим жодних юридичних підстав для кримінального переслідування Шкіля не існує", – наголосили в МВС.
"Що стосується двох справ про участь Шкіля у ДТП, що сталися у 2007 та 2011 роках, то в першому випадку прокуратурою винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а в другому – Голосіївським районним судом Києва Шкіля визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, але провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративних стягнень", – йдеться в повідомленні.