Він наголосив, що Гостинний двір перебуває на вістрі громадської уваги, тому що з ним застосували класичну схему вилучення об’єкту з державного реєстру нерухомих пам’яток, вилучення об’єкту з переліку об’єктів, заборонених до приватизації та передачі їх у приватні руки.
Кириленко зауважив, що комітет, який він очолює, також хвилює явище, яке в країні може стати показовим, – для того, щоб провести такі рішення, як щодо Гостинного двору, який був включений до охоронних пам’яток, потрібно задіяти всю вертикаль влади.
«Можна стверджувати, що рішення приймаються на вищому політичному рівні, оскільки задіяне Мінкультури, Кабмін, Верховна Рада України та місцева влада», – сказано у повідомленні.
При цьому Кириленко зазначив, що представники влади не можуть відповісти на запитання, що в майбутньому має бути в Гостинному дворі.
«Влада: Міністерство культури, Київська адміністрація відверто демонструють, що вони не готові до будь-яких рішень з Гостинним двором. Вони начебто розуміють, що є проблема з Гостинним двором, але жодних пропозицій щодо її вирішення з їхнього боку нема, тому я не бачу, як найближчим часом може вирішитися пролема з Гостинним двором», – заявив він.
Те саме й стосується Десятинної церкви, додав він.
Кириленко підкреслив, що ці перші комітетські слухання – це тільки початок діалогу щодо збереження культурних пам’яток Києва.
У комітетських слуханнях взяло участь 120 осіб, 80 з яких – представники громадськості. Кириленко такі слухання назвав безпрецедентними у Верховній Раді.
Читайте також: Гостинний двір: повернення у добу «бульдозерних» виставок