Політолог, журналіст Fox News і колишній радник президента Білла Клінтона Дік Морріс перед виборами США наголосив, що переможе Мітт Ромні, причому з великим відривом. Морріс вважав, що Ромні отримає 325 голосів виборщиків, тоді як 6 листопада Ромні отримав 201 голос, а Обама переміг з 270-ма.
Ще у 2009 році Обама пообіцяв, що якщо не встигне виконати те, що має для поліпшення економічної ситуації в країні, то обмежиться одним строком повноважень.
«Ви знаєте, я маю чотири роки…І знаєте, вже через рік люди побачать, що ми робимо успіхи. Це все ж буде боляче. Але якщо я цього не здійсню за три роки, то це буде пропозиція на один термін», – сказав Обама у 2009 році. Як пише видання, Обама недооцінив терпіння американських виборців і свою власну політичну майстерність.
Російська журналістка Маша Гессен у своїй широко розрекламованій минулого року книзі «Людина без обличчя: неймовірне сходження Владіміра Путіна», яка було опубліковано в США, передбачила падіння режиму Путіна в 2012 році.
«Під впливом масових протестів росіян проти результатів парламентських виборів, які пройшли з порушеннями, прем’єр-міністр Владімір Путін раптом перестав бути неминучим лідером. Він може думати, що його оберуть президентом, на посаді якого він перебував з 2000 по 2008 роки, і він служитиме на цій посаді ще до 12 років. Але я, як і багато росіян, думаю, що його режим впаде до травневих виборів, або зразу після них», – зазначила Гессен наприкінці грудня 2011 року. Наперекір її прогнозам Путін був легко переобраний 4 травня і почав ще більше укріплюватися при владі.
У листопаді 2011 року видання The Economist спрогнозувало, що 2012 року впаде режим Башара аль-Асада.
«Малоймовірно, що президент Сирії Башар аль-Асад ще рік протримається на посаді, зважаючи на те, що сунітська більшість, включно з військовими високо посадовцями та бізнесменами, скоро може вирішити, що правління алавітської меншості, яка складає лише десяту частку населення, більше неприйнятне», – відмітило тоді видання у своєму спецвипуску «Світ у 2012 році».
Ассад же протримався до кінця 2012 року. Втім в останні місяці про його падіння говорять поважні політики, такі як глава МЗС Туреччини Ахмет Давутоглу і генеральний секретар НАТО Андерс Форг Расмуссен. А за даними деяких джерел, в американському ЦРУ переконані, що Асад впаде за кілька тижнів.
Провідні журналісти включно з відомим ізраїльським військовим репортером Алоном Бен-Давідом прогнозували, що восени 2012 року Ізраїль нападе на Іран.
«(Беньямін Нетаньяху) задумав напасти на Іран до президентських виборів у США…Я сумніваюсь, що Обама може сказати що-небудь, що могло би змусити Нетаньяху відкласти напад…», – написав Бен-Давід в серпні 2012 року, базуючись на розмовах з військовими високопосадовцями Ізраїлю. Подібними були повідомлення багатьох видань Ізраїлю. А історик з Гарвардського університету Ніел Фергюссон у своїй статті для Newsweek навіть передбачив, що Обама здійснить удар по Ірану, щоб підвищити свої шанси на переобрання. Протистояння у регіоні все ще велике, але вибори в США пройшли, а жодний військовий конфлікт між Іраном та Ізраїлем не відбувся. .
Наприкінці 2011 року Ангела Меркель заявила, що ЄС вирішив проблему Греції. На черговому саміті ЄС Меркель запевнила, що уклавши угоду про скороченні боргу Греції ЄС нарешті перегорнув сторінку. Втім континент все ще страждає через цю проблему і до кінця не знає, скільки Греції ще потрібно буде грошей.
Відомий соціолог і голова Інституту досліджень проблем миру в Осло Крістіан Берг Гарпвікен помилився з прогнозом цьогорічного лауреата Нобелівського премії миру.
Його фаворитами були Джин Шарп – основний аналітик і натхненник ненасильницьких дій у боротьбі з авторитарними режимами; російська організація «Меморіал» та його засновниця Свєтлана Ганнушкіна за захист прав людини, демократії; російське радіо «Эхо Москвы», колишній президент Мьянми Тейн Сейн. Як відомо, премію миру у 2012 році отримав Європейський Союз.
«Лондон і Олімпійські ігри явно не створені одне для одного. Гостям потрібна буде впевненість і перша за все терпіння, щоб взагалі добратись до місця призначення. А для місцевих жителів все може скінчитись досить швидко», – 17 липня 2012 року написало авторитетне німецьке видання Der Spiegel. І з таким переконанням воно було не єдине.
New York Times відмітило, що порівняно з іграми в Пекіні Лондонська олімпіада буде «справжнім безладом». Втім, незважаючи на хвилювання з приводу безпеки, протести підрядчиків, перевантаження інфраструктури, Ігри пройшли успішно.
Юрист та телевізійник Гордон Чанг, який написав книгу «Наближення розпаду Китаю» (2001 року) перебачив значні проблеми режиму Китаю цього року .
«Не так давно у "мандаринів" Пекіну все йшло добре. Тепер все недобре. Тому так, мій прогноз був неправильним. Замість 2011 року сильна Комуністична партія Китаю впаде 2012 року. Можете не сумніватись», – зазначив Чанг. Але партія не тільки не впала, але й успішно змінила своє керівництво, яке правитиме наступні 10 років.