«(У питанні Південного потоку – Ред.) існує також чинник ЄС. Газпром і Росія намагалися набрати очки через гру «розділяй і володарюй», укладення угод з великими державами-членами і тиск на малі країни на східній периферії Союзу. Але тепер Брюссель знову заявляє про себе. Йдеться не так про проект Набукко, який є прямим конкурентом Південного потоку: його перспективи далеко не ясні, зважаючи на те, що Туреччина проштовхує TANAP, а проект ITGI, який відстоює Греція й Італія, просувається вперед. Третій енергетичний пакет тепер зобов'язує енергетичні компанії ЄС зробити свою інфраструктуру доступною конкурентам для того, щоб вичавити компанії-монополістів. Брюссель посилив правила, за якими Газпром повинен грати, якщо він хоче отримати доступ до прибуткових роздрібних ринків ЄС. Якщо Єврокомісія покаже зуби і доведе, що правила насправді повинні виконуватися, це піде на користь споживачам», – пише аналітик.
Він звертає увагу, що Південний потік може бути завершений (принаймні основний маршрут), але чи буде він мати економічний сенс залишається під питанням.
За словами Бечева, трубопровід може бути не такою першокласною геополітичне зброю, як це передбачають русофоби, – пише аналітик.
«Чи буде вартість трубопроводу компенсована за рахунок майбутнього попиту в ЄС залишається лише здогадуватися, тим більше, що «сланцева революція» в США скоріш за все сприятиме зниженню цін. Експерти відзначають, що Росії не вдасться знайти достатньо газу, щоб заповнити наявний потенціал, особливо, якщо поки не розробляються нові родовища в складних регіонах Сибіру та за Полярним колом. Вартість для Газпрому також збільшується через поступки необхідні з плином часу та надані, Туреччині…, а нещодавно і Болгарії, яка одержала знижку у 20% з 1 січня», – уточнює Бечев.