На запитання, чи просунулась Україна за останні кілька років в гуманітарних питаннях щодо мовних стандартів до Європи, вона відповіла: «Мені здається, що останній закон про засади мовної політики – це не знак приближення до Європи. У Німеччині більше думають, що Україна на шляху зближення з Росією, а не з Європою».
Німецький науковець зазначає, що двомовність в Україні є дуже складним питанням, оскільки багато українців вже розмовляють двома мовами.
«Але інше питання – державна двомовність. На жаль, досвід показує, що така двомовність буде у майбутньому, якщо буде запроваджена, єдиномовною в певних частинах країни, наприклад, на Півдні і на Сході країни. А в інших частинах, мабуть, це буде двомовність. Але мені здається, такий сусід як Росія – великий і сильний, має великий вплив. Тому двомовність буде не реальною в майбутньому», – вважає експерт.
Вона підкреслила, що держава на сьогодні має підтримувати національну мову шляхом, наприклад, введення для чиновників правила обов’язково спілкуватися українською, вивчення в кожній школі всіма учнями державної мови, а також зобов’язати всі державні ЗМІ вести мовлення українською.
Бестерс-Дільгер зауважила, що Європа не зовсім розуміє мовну ситуацію в Україні і часто сприймає виступи прихильників єдиної державної мови та сутички в парламенті як прояв націоналізму.
«Демонстрації за єдину мову в Україні показують європейцям, що в Україні є проблеми. Мені здається, що інші європейські країни про ці проблеми не знають, бо вони таких проблем не мають. І є тенденція говорити, що в Україні є багато націоналістів, виходячи з цих демонстрацій і боротьби в парламенті. І це було у наших газетах. І всі думали, що в Україні – нецивілізовані люди, якщо є така боротьба у парламенті. Я боюся, що реакція Європи – це більше нерозуміння, ніж підтримка», – заявила вона.