«Я вражений поточними дискусіями між Україною та ЄС щодо угоди про асоціацію, про те, коли, де, чому її підписати або чи підписати взагалі Це абсолютне змішування цілей і засобів, і ніхто не говорить про це, ні в ЄС, ні в Україні. Підписання договору не розглядається як отримання набору засобів, а як мета сама по собі. Якщо сусід не є досконалим, і його будинок потребує ремонт, хіба ви говорите йому: «Я не дам тобі набір інструментів для ремонту будинку»? Чи чули ви про серйозної дискусії щодо реалізації майбутньої угоди? І в ЄС, і Україна? Всі говорять про 1,5 або 2 тис сторінок угоди. Але як її виконати на практиці залишається загадкою», – відмічає посол.
«Один з моїх німецьких друзів з перебільшенням про це сказав: «Україна не має ресурсів для реалізації угоди, а ЄС не має ресурсів для надання допомоги при цьому, і обидва відчувають, що Росія є десь на Сході, так навіщо квапитися?».
Достатньо жорстко, але тут є сенс. Угода потрібна Україні в якості інструменту, щоб зробити свій будинок кращим місцем для життя і повною мірою виявити себе інтегральною частиною Європи і ЄС.
Для того, щоб досягти цієї мети, нам всім потрібно, щоб підписання та імплементація угоди були здійснені якнайшвидше, хоча би тимчасово, до ратифікації угоди.
І ЄС повинен нарешті визнати, що підписання саме по собі не зробить Україну кращою, головним тут є реалізація. Немає жодних інших шляхів йти вперед навіть, якщо це суперечить міфології ЄС», – вважає дипломат.