«Умовно самовисуванців можна поділити на три категорії: ті, які підтримувалися владою під час виборчої кампанії і є більш лояльним до Партії регіонів, ті, які лояльніше ставляться до опозиції чи є її представниками, хоч і не партійними і ті, яких поки що важко ідентифікувати і які можуть займати відносно нейтральну позицію», – пояснив експерт.
За його словами, серед цих самовисуванців, за їхнім попереднім аналізом, все-таки більшість, понад 20 депутатів, скоріше за все будуть лояльними до провладної частини парламенту, тобто, до більшості.
«Менше 10 самовисуванців, орієнтовно 6 – 7 осіб ставитимуться лояльніше до опозиції. Решта можуть ситуативно голосувати і з одними, і з іншими», – додав Якименко.
Він вважає, що при цьому самовисуванці намагатимуться зберегти свою автономію, аби все-таки не втратити свого особливого статусу. Тому більшість із них, скоріше за все, тяжітиме до того, аби створювати своє власне об’єднання в новому парламенті.
Якименко зауважує, що за чиним регламентом і за тими змінами, які внесені, передбачається, що мінімальна чисельність депутатських груп становитиме 32 депутати.
«Це – завелика величина. Тому, можливо, новий парламент змінить цю норму, і депутатські групи зможуть бути дещо меншими», – припускає він.
На думку експерта, у новій Верховній Раді може виникнути кілька центрів, навколо яких відбуватиметься кристалізація певних груп.
«Скажімо, серед самовисуванців є така фігура, як Петро Порошенко. Навколо нього, зрозуміло, може об’єднатися частина депутатів-самовисуванців. Є Ігор Єремеєв, який також має вплив на кількох новообраних депутатів», – зазначає політолог.
Проте він додає, що якою буде кількість цих груп і чи зможуть вони формалізувати свій статус, поки що невідомо. Оскільки, це залежить і від самих депутатів, і від регламентних норм, які дозволятимуть той чи інший розмір мінімальної депутатської групи.