Автор зауважує, що істотною відмінністю між політичними системами країн Балтії є те, що в Латвії та Естонії основна боротьба точиться не між лівими й правими, а між «латвійськими» чи «естонськими» проти проросійських партій. Тому латвійці та естонці змушені об’єднуватись і голосувати насамперед проти сателітів Кремля.
«Незалежно від того, хто керуватиме Литвою в найближчий час, різкого повороту в напрямку до Росії очікувати не варто», – вважає журналіст.
Він нагадує, що у Литві відбулися парламентські вибори. «Що очевидно після цих виборів, таке широке розкидання голосів приводить до влади кількох майже рівноцінних суперників і не гарантує стабільного уряду», – пише Лукошюс.
Читайте також: Литву штовхають в обійми Кремля
Переможницею виборів стала СДПЛ, яка виборола 38 мандатів. Другі – консерватори (офіційна назва «Союз Вітчизни» – християнські демократи Литви, СВ-ХДЛ), 33 місця в парламенті. Треті – Партія праці, 29 мандатів. Ця трійка політ сил отримала 78 мандатів зі 141.
«Здавалося, все зрозуміло й залишилося тільки розподілити міністерські портфелі, однак на ранок після виборів своє слово сказала президент Литви Даля Ґрібаускайте», – пише журналіст.
Так, президент, яка затверджує склад уряду і призначає прем’єр-міністра за згодою Сейму, заявила, що не затвердить жодного уряду, в якому будуть присутні представники Партії праці.
Обґрунтування президента: державою не можуть керувати діячі, проти яких порушено справи про шахрайство, окрім того, деякі кандидати від партії Віктора Успаскіх на цих виборах були впіймані на гарячому під час підкупу електорату.
«Тож чому литовці на цьогорічних парламентських виборах проголосували не за уряд консерваторів Кубілюса, що успішно бореться з наслідками кризи, а віддали більшу частину голосів опозиційним популістським партіям лівого спрямування?», – запитує він.
Повний текст статті «Ускладнений голос Вільнюса: Литва обрала новий парламент, але інтрига не зникає» читайте тут.