«На Заході існує мало сумнівів, що політичною ціллю режиму (Януковича – Ред.), так само як і деяких його сусідів, є консолідація влади. Високопосадовці ЄС неодноразово заявляли, що події в Україні є не окремими випадками, а носять систематичний характер. Критика спостерігачами ОБСЄ на виборах підтверджує цей висновок. Відносини між Заходом і Україною останнім часом помітно погіршилися. Підписання Україною та ЄС угоди про асоціацію та угоди про вільну торгівлю відкладено. Київ вирішив не чути сигнали і продовжив рухатися до своєї мети», – вважає експерт.
На його думку, хоча процес і йде повним ходом, але він далеко не вирішений.
«По-перше, в Україні все ж важливою є легітимність лідера. 2010 року Віктор Янукович став першим президентом країни без абсолютної більшості. Тепер він має найнижчий рейтинг, а його партія отримала менше третини голосів, а тому він не може розраховувати, що народ мовчки прийме його переобрання президентом у парламенті.
По-друге, економічна ситуація в Україні викликає тривогу. Перспективи зростання невеликі, зовнішній борг високий, а золотовалютні резерви скорочуються. Авторитарну систему легше побудувати, коли правитель має в своєму розпорядженні багато ресурсів. В іншому випадку, він ризикує не тільки втратити владу та привілеї, але й взяти на себе відповідальність за все, таким чином ставши центром невдоволення народу.
По-третє, зовнішній тиск є гострим. Кремль ясно дав зрозуміти, що він хотів би, щоб Київ відмовився від свого європейського проекту і приєднався до Росії в її спробах економічної і геополітичної реінтеграції пострадянського простору. Москва готова платити за це більш дешевим газом, але прийняти пропозицію без застережень було б проти інтересів бізнесу дружків президента», – пише Мошес.